Надійшов лист від mandrew182. Для любителів українського гумору та КВНу пропонуємо для перегляду нові відео-записи команди Набла зі Львова. Дивимось та коментуємо.
Набла (Львів) - Фестиваль Галицької ліги КВН - 2009
Що я зробив не так, в чому провинився? Чому всі люди як люди, створюють сім'ї, стають космонавтами або пожежниками, здійснюють подвиги, винаходять винаходи, а я нічого. Ось нічого до ладу не умію і не знаю. Адже ніби і вчився нормально і взагалі всесторонньо красивий, талановитий і взагалі! Але щось все-таки не так. І коли я вирішив длубатися в собі і знайти причину всіх бід і нещасть, то відразу пригадав декілька яскравих фрагментів свого променистого, феєричного дитинства і, ви знаєте, ситуація відразу прояснилася.
Раки
Мені був роки два з половиною. Батько прийшов з рибалки і приніс декілька раків, я з ними відразу подружився, підливав їм в миску воду, повзав на перегонки. Вони були такі прикольні, живі врешті-решт. Коли підійшов тато я зрадів, думав тепер ми пограємо разом, але натомість він узяв моїх друзів і кинув в каструлю з киплячою водою. У неповних три роки на моїх очах були зварені живцем друзі. Сльози відчаю вирвалися з моїх очей, але що я міг поробити?! Тільки кричати. Ось я і кричав, довго і голосно, а батько нічого розумнішого не придумав як дати мені з'їсти шматочок м'яса. У неповних три роки я з'їв свого друга.
Дзвін келихів
Напевно роки три. Тато розбив келих, мама сказала, що на щастя і батьки засміялися. Незабаром мама розбила тарілку, тато сказав на щастя і батьки засміялися. Я зробив висновки і коли батьки ненадовго пішли я розбив все до чого зміг дотягнутися. Квартира наповнилася ароматом щастя. У передчутті я всівся чекати повернення батьків. Мама плакала, тато сміявся, система дала збій. Цей світ не так простий.
Про море
Бабуся відпустила мене і мою сестричку, п'ять і шість років відповідно, на пляж з сусідськими батьками і їх дітьми. Так бувало і раніше, часто, але на цей раз у сусіда дядька Толіка був день народження. У нього було багато веселих друзів і подруг. Дядько Толік вирішив покатати нас на катамарані, чому ми невимовно зраділи. Дві хвилини і катамаран, підстрибуючи на хвилях, стрімко нісся в далечінь. Дядько Толік був раніш спортсменом. Коли на березі вже неможливо було розібрати силуети людей, дядько Толік з тугою дивлячись в далечінь, раптом заявив, що хоче випити і стрибнув з катамарана. Випірнув і погріб у бік берега. На небі з'явилася перша зірка. Нас знайшли рятувальники. Дядько Толік хоч і був спортсменом, але декілька місяців потім ходити не міг – заважав гіпс, наш тато теж раніше був спортсменом.
Дід мороз
Мені чотири, сестрі п'ять, новорічна ніч. Прийшов Дід мороз, величезний і прекрасний, в червоних чоботях, в руках блискуча палиця, на плечі мішок з подарунками. Не звернувши на нас ані найменшої уваги, він відправився до дорослих не випускаючи з рук мішок з подарунками. Дорослі зраділи - випили. Ще, а потім ще і ще. Ну а поки я гіпнотизував мішок, тітка Валя схопила Діда за палицю і потягнула на кухню. Відмінно подумав я, там людей мало розповім йому вірш і отримаю подарунок. Але, дідусь виявився чудовиськом. Я вбіг на кухню, якраз коли він намагався зжерти тітку Валю, причому їв він її животом, могутніми ривками волохатої ср@ки він прибивав її до стіни. Тітка Валя стогнала і звивалася намагаючись врятуватися. Різким рухом вона відірвала йому все волосся на голові, але там були ще, але не білі! Лжедід! За моєю спиною пролунав виск, сестра – подумав я, але опинився дядько Толік, чоловік тітки Вали. Я, тихенько підібрав мішок і потягнув в дитячу, а дядько Толік загорнувши рукави побіг рятувати тітку Валю. Виявилось, що мішок був набитий купою пом'ятих газет, так що в діда морозу я перестав вірити в чотири. А дядько Толік знову на декілька місяців не міг ходити.
Ельфи
У п'ять років я остаточно перестав вірити в казки. Ельфів не існує. Мама придумала підступну замануху - скидати випавші молочні зуби в дірочку. Яка у нас, з якоїсь радості утворилася в паркеті. Там типу жили ельфи. Одного разу коли я хотів віддати їм черговий зуб з дірочки вискочив тарган! У хлоп'ят проблеми, подумав я і пішов шукати в коморі лом. Прийшла мама з роботи, подзвонила тату і повідомила, що дитина зняла весь паркет. Я чув як тато сміявся в трубку – не повірив. Прийшов, переконався, зняв ремінь і.... У п'ять років я вперше отримав по ср@ці за чужу брехню. Брешуть всі, включаючи батьків, я два роки годував тарганів своїми зубами.
Загалом, шансу стати нормальним мені не дали, я був просто приречений і ось тепер не знаю, чи то плакати, чи то сміятися...
Завтра буде два роки з тих пір, як помер Коля. Швидше за все, я його знала з самого народження, але в моїй пам'яті він присутній з моїх семи років - того дня я здорово посварилася з подружками у дворі, і, давши і отримавши стусанів, я, заревана, побігла додому. Найобразливіше, що мене залишили без ведмежати, — його навіть не відняли, просто викинули в калюжу, поки мутозили друг-друга. Коля сидів на стільчику перед під'їздом, і посміхався. Я б пробігла мимо, але він прогугукав мені і розкрив руки. Я зупинилася, а Коля пошарив в одній з своїх сіточок і дістав якогось пластмасового зайця, і все так само посміхаючись, мені його вручив, і прогугукав, що його звуть Коля, і запитав моє ім'я. З тих пір я його і пам'ятаю. Він завжди сидів у нас у дворі. Він дуже любив сонечко і дітвору, і здорово не любив дощ і міліцію. Я росла, а Коля все так само сидів на стільчику у дворі, і допомагав двірникам, спочатку - дядькові Гриші, потім, коли дядько Гриша переїхав, — якомусь хлопцю, здається, він був з Татарстану, потім - таджикові. І все так само радів сонечку і дітворі, і все так само турбувався із-за дощу і міліції. Я вийшла заміж в двадцять, і дуже швидко народила дитину. Ми, — тобто я, чоловік і синочок жили в моїй квартирі, а Коля все також сидів у дворі, радіючи сонечку. Коли мені виповнилося 27, у мене, як це зазвичай буває, трапилася важка смуга. Чоловік став пити, і паралельно захопився іншою, дав зрозуміти, що зі мною жити далі не буде. Це була низка скандалів і істерик, переважно з мого боку. У один з таких днів, я вискочила в двір, заревана, готова чи то задушитися, чи то задушити всіх навколо, і налетіла прямо на Колю. Коля знову мене зловив, розкривши руки, і знову став ритися в сіточці. Мені, звичайно, було не до нього, здається, я вилаялася матом, і ударила його, і втекла, тут же про його існування забувши. Він прийшов до нас додому увечері, з ведмежам в одній руці, і з пляшкою горілки в іншій. Я спочатку не могла зрозуміти, чого він хоче, а він все протягував мені ведмежати, і гундосив, що хоче поговорити з чоловіком. Похмурий чоловік виповз, почав штовхати Колю, а той все протягував йому горілку, і щось гундосив. Потім якось лайка стихла, мабуть, пляшка була хорошим приводом, чоловіки засіли на кухні, а я через стінку слухала, про що вони говорять. Тобто, не говорять, а гундосять, Коля розповідав чоловікові, поки той мовчав про те, що у нас у дворі зовсім мало дітвори, і що мене він знає все життя, і що дуже потрібне, щоб у нас ще одна дитина народилася. Він зовсім нескладно це розповідав, але наполегливо, чоловік гарчав спочатку, потім перестав. У якийсь момент я заснула. Прокинулася з чоловіком, - він обіймав мене. Запитала – а де Коля? Сказав, що як горілка закінчилася, - Коля пішов. Ще признався, що всю Коліну горілку він випив сам, а Коля смоктав якісь льодяники. Якось вийшло після цього, що скандали у нас припинилися, пропала і думка про розлучення. Ще через півроку я завагітніла, і народила дочку. Вона не встигла побігати по двору при Колі, але встигла отримати зайчика від нього на прогулянці в колясці. А два роки тому Коля помер. Він народився з синдромом Дауна, і прожив куди більше, ніж всі люди з цим діагнозом. Здається, йому трохи не вистачило дотягнути до п'ятдесяти. У нас знову повний двір дітвори, ось тільки немає стільчика і Колі на нім. Завтра я поїду до нього на могилу. За традицією, померлому чоловікові належить поставити чарку горілки на надгробок, ось тільки Коля зовсім не пив. Він і з чоловіком моїм не пив, коли вони сиділи на кухні. Він цю саму пляшку горілки віддав йому, а сам смоктав льодяники. У дочки є плюшевий ведмедик, я вже запитала її, можна – я подарую цього ведмежати дуже хорошому дядькові, який спить? Дочка добра – вона відразу віддала іграшку, і завтра я відвезу її Колі. Даунам не можна мати дітей, напевно, це правильно, ось тільки нашому двору так не вистачає Колі... Спи спокійно, мій милий друг, а ведмедик... хай він обійме тебе.
У Сімферополі підліток з службового мобільного телефону своєї матері послав текстових повідомлень на 74 тисячі гривень. Тепер, матері-одиночці доведеться безкоштовно працювати щонайменше 5 років, щоб компенсувати збитки.
Цитата:
У Сімферополі підліток із службового мобільного телефону своєї матері послав текстових повідомлень на 74 тисячі гривень. Тепер, матері-одиночці доведеться безкоштовно працювати щонайменше 5 років, щоб компенсувати збитки.
16-річний Дмитро вирішив підвищити рейтинг своєї сторінки на сайті, де спілкуються мільйони людей. Схема проста - посилаєш відповідну СМС-ку на вказаний номер, отримуєш 10 голосів. Безлімітний телефон за рахунок підприємства позичив у матері.
Думаючи, що смс безкоштовні, хлопець майже півтора місяці старанно "працював" на свій рейтинг. Кожен вечір відправляв близько сотні смс-сок.
Виявилось, що Дмитро не помітив на сайті, що така смс-ка коштує 16 грн.
Рейтинг на сайті обійшовся в 74 тисячі гривень. Спочатку подумали - помилка. Оператор надав доказ - роздрук на сімдесяти семи сторінках, де переважно фігурував лише один короткий номер.
Жінка віддала всі заощадження - 8 тисяч гривень. Директор підприємства домовився з оператором виплачувати суму частинами - до кінця року. Отже, мати хлопця повинна віддати ці гроші підприємству. Жінка сама виховує сина. Її зарплата - еквівалент саме тієї сотні смс-сок, які син посилав кожен вечір.
У одній з компаній операторів зв'язку повідомили, що на сьогодні немає можливості обмежити подібні платні дзвінки.
"Проблему знаємо, розуміємо і над нею працюємо", - відповідають оператори на питання - як уникнути розтринькування грошей з мобільного.
Вони обіцяють вже скоро створять систему, яка блокуватиме дзвінки і смс на короткі номери. У Європі доступ до сумнівних розважальних вікторин будь то еротичних заставок блокується без питань. Батьки самі можуть це зробити, відразу після покупки дитині апарату стільникового зв'язку. Вітчизняні оператори обіцяють згодом те ж. В той же час експерти ринку переконані - про наміри лише говорять. Утілювати їх в життя ніхто не поспішає.
Ваш улюблений сайт не надає rss канал? Тоді вам допоможе безкоштовний сервіс , який перетворить в rss-стрічку будь-яку веб-сторінку. Ось, наприклад дуже цікавий сайт про дизайн, але автор додавати rss. За допомогою Feed43 ви все-таки зможете підписатись на останні оновлення з сайту .
