Прожити без дітей, правильно? Опції

[Woman]

Дитина - це не часточка, а ваша вона буде лише у вас в животі Від тоді, як дитина входить у світ, вона вже не ваша і належить сама собі.
І яким чином інша людина може бути "вашим майбутнім"?

Це поняття було використано не в буквальному смислі. Ми завжди чекаємо від дітей того самого найкращого, чого не вдалося здобути нам.

[Nеmesis]

Добре! Висловіть будь-ласка Ви свою точку зору по даному питанні. Ви хотіли почути, що ми повинні народжувати дітей для суспільства, а не для власного задоволення і самореалізації. Що ж... Не тільки для суспільства. Дитину варто мати по-любому. Навіть якщо вона виросте не вдячною. Тоді буду винити тільки себе - я ж її таку виростила.
Невже заперечите той факт, що дитина - це твоя часточка, твоя надія, твоє майбутнє?

Моя точка зору є така, що це справа кожного, а тут всі засуджують їх в збоченствах, божевіллі ненормальності і хто-зна ще в чому. Нат йор бізнес, як би так сказати. Тиск та засудження суспільства на одниницю у цьому питанні такі великі, що інколи мене це дивує. А то сусідка запитає, коли діти, а то мама подзвонить, що вона хоче стати бабусею... Все гаразд, якщо ти хочеш мати діти. А якщо не хочеш? Ти божевільний/божевільна! Тебе треба лікувати! Мда...

[чорно-біла]

І яким чином інша людина може бути "вашим майбутнім"?

Бо так чи інакше, вона твоя дитина, і тобі на ній залежить. Її життя- це звичайно не твоя власність, але так чи інакше воно матиме вплив на твоє. (Особливо з самого початку, коли треба буде вночі вставати і убаюкувати)) )

[веснянка]

Дитина - це не часточка, а ваша вона буде лише у вас в животі Від тоді, як дитина входить у світ, вона вже не ваша і належить сама собі.
І яким чином інша людина може бути "вашим майбутнім"?

Народжувати для суспільства, або для свого задоволення - це абсурд! Батьки виконують обслуговуючу фукнцію зростання нової людини.
Якщо ви настільки добрі та терплячі, вмілі та розумні, що можете саме обслуговувати життя іншої людини, доки вона не стане самостійною...причому робите це усвідомлено і з доброї волі - тільки тоді можна народжувати. Але це зовсім не обов*язково є сенсом життя для всіх без виключення.

Таке враження, що Ви підносите людей, які добровільно відмовилися не мати дітей, на виший щабель розвитку, за тих, хто за природою любить їх і має і розуміє для чого вони треба.Це ще більший егоїзм

[Зимова Дівчина]

Як вже сказав VJ функція всього живого — розмножуватись. Але якщо хтось того не хоче, то нащо силувати? Навіщо батьки, які не люблять дітей і нехочуть? Дітям від того краще не буде.

Я хочу дітей (саме в множині, бо знаю як воно одній бути). І знаю навіть від кого я їх хочу. А далі все залежить від багатьох умов.

[чорно-біла]

Моя точка зору є така, що це справа кожного, а тут всі засуджують їх в збоченствах, божевіллі ненормальності і хто-зна ще в чому. Нат йор бізнес, як би так сказати. Тиск та засудження суспільства на одниницю у цьому питанні такі великі, що інколи мене це дивує. А то сусідка запитає, коли діти, а то мама подзвонить, що вона хоче стати бабусею... Все гаразд, якщо ти хочеш мати діти. А якщо не хочеш? Ти божевільний/божевільна! Тебе треба лікувати! Мда...

Люди взагалі люблять лізти не в свої справи, а інші ще й переймаються тим, як ти сама сказала. Звичайно значно краще свідомо не мати дітей, ніж несвідомо їх мати

[Зимова Дівчина]

Це поняття було використано не в буквальному смислі. Ми завжди чекаємо від дітей того самого найкращого, чого не вдалося здобути нам.

Самі здобувайте те, чого хочете, а не змушуйте дітей цим займатись. Ви не думали, що діти можуть теж чогось хотіти і воно не те саме чого хочете ви.
Не можна перекидати свої нереалізовані мрії чи плани на дітей.

[веснянка]

Моя точка зору є така, що це справа кожного, а тут всі засуджують їх в збоченствах, божевіллі ненормальності і хто-зна ще в чому. Нат йор бізнес, як би так сказати. Тиск та засудження суспільства на одниницю у цьому питанні такі великі, що інколи мене це дивує. А то сусідка запитає, коли діти, а то мама подзвонить, що вона хоче стати бабусею... Все гаразд, якщо ти хочеш мати діти. А якщо не хочеш? Ти божевільний/божевільна! Тебе треба лікувати! Мда...

Якраз у тому плані ти маєш рацію - то твоя справа і нікого більше.Проте нерозумно і необ"єктивно не відчувши смаку, робити висновок, що ти цього не любитимеш.Маю на увазі факт того, що тобі кажуть, що ти ніколи не матимеш дітей, ти звикаєш до цієї думки, а потім ароджуєш - і розумієш, як ти помилялася..

Цей допис відредагував веснянка: 24.03.2009 12:49

[Блискавиця]

Ще один приклад : чому так часто можна побачити мамашу, яка кричить на свою дитину? Ну бо ж вона народила дитину для СВОГО щастя та задоволення. А дитина (ну не скотина?) не хоче їй цього щастя та задоволення давати постійно, дитина бачте має якісь свої бажання, свої капризи...

Тому народжуючи батьки мають думати про щастя не своє, а своєї дитини. Це найбільша самопожертва, про яку люди зазвичай навіть не замислюються.

[чорно-біла]

Якраз у тому плані ти маєш рацію - то твоя справа і нікого більше.Проте нерозумно і необ"єктивно не відчувши смаку, робити висновок, що ти цього не любитимеш.

Ще гірше відчути смак, який тобі не подобається. Потім пізно буде вже.
Мені здається, що навіть не маючи дитини, можна зрозуміти готова ти до цього чи ні.

[веснянка]

Самі здобувайте те, чого хочете, а не змушуйте дітей цим займатись. Ви не думали, що діти можуть теж чогось хотіти і воно не те саме чого хочете ви.
Не можна перекидати свої нереалізовані мрії чи плани на дітей.

Погоджуюся.Діти - не виконавці волі своїх батьків.Батьки - творці, а в дитини - є вибір і своя воля.

Ще гірше відчути смак, який тобі не подобається. Потім пізно буде вже.
Мені здається, що навіть не маючи дитини, можна зрозуміти готова ти до цього чи ні.

Звичайно, я мала на увазі те, коли просто живеш без дитини і цілком з того задоволена, а потім стається чудо - і ти розумієш, чого могла не відчути.І взагалі статус Творця набагато вищий за статус споживача благ цивілізації.Так що робіть висновки про таку річ, як прогрес.

[Nеmesis]

Якраз у тому плані ти маєш рацію - то твоя справа і нікого більше.Проте нерозумно і необ"єктивно не відчувши смаку, робити висновок, що ти цього не любитимеш.Маю на увазі факт того, що тобі кажуть, що ти ніколи не матимеш дітей, ти звикаєш до цієї думки, а потім ароджуєш - і розумієш, як ти помилялася..

Але я у цій темі слово "ніколи" вжила лише раз:

Є такі, які ніколи не доростають.

І ні разу більше, навіть навпаки:

Я сказала, що до цього не доросла. Можливо, колись вдасться, а може ні. Хто-зна.

Будь-ласка, читайте уважніше, бо виходить, що цитуєте мої слова, яких я не сказала.

Ще гірше відчути смак, який тобі не подобається. Потім пізно буде вже.
Мені здається, що навіть не маючи дитини, можна зрозуміти готова ти до цього чи ні.

Бінґо. Творець тут ні до чого.

[Блискавиця]

Деякі жінки думають : от я нещасна, народжу-но я дитину, буде мені щастя)). Тоді виходить перегиб в інший бік. Мама починає турбуватися тільки про свою дитину, а про себе не дбає зовсім (бо не має власного сенсу життя). Дитина виростає із завищеною самооцінкою і нездатною до самостійності, ще й свою матір зневажає зазвичай.

Тому я й стверджую ще раз : спершу треба знайти сенс свого життя, вміти бути самому щасливим, незважаючи на обставини. Тільки тоді можна щось дати іншій людині - коханому (коханій) або своїй дитині.

[bulbashka_aero]

Ми завжди чекаємо від дітей того самого найкращого, чого не вдалося здобути нам.

І саме від такого "чекання" батьків діти страждають найбільше. Бо заплутуються і замість жити власним життям - стають чиєюсь "частинкою".

А взагалі питання про дітей риторичне. Що без них цілком можна жити - це точно. Питання в тому, хто для себе чого хоче... Якщо однією з умов щастя людини є діти - навряд чи варто собі відмовляти

Деякі жінки думають : от я нещасна, народжу-но я дитину, буде мені щастя)). Тоді виходить перегиб в інший бік. Мама починає турбуватися тільки про свою дитину, а про себе не дбає зовсім (бо не має власного сенсу життя). Дитина виростає із завищеною самооцінкою і нездатною до самостійності, ще й свою матір зневажає зазвичай.

І що цікаво - жінка при цьому не стає щасливішою. Вона просто відволікається від думки про своє нещастя))
З тим же успіхом вона могла вважати, що стане щасливою, з’ївши морозива... Поки їстиме - не думатиме про своє нещастя.
Просто дія дитини як засобу від нещастя довготриваліша за дію морозива...

Як вже сказав VJ функція всього живого — розмножуватись. Але якщо хтось того не хоче, то нащо силувати? Навіщо батьки, які не люблять дітей і нехочуть? Дітям від того краще не буде.

А якщо припустити, що людина, котра не хоче і не любить дітей має якийсь генетичний недолік чи що... На зразок алергії - ну не можна їй дітей... То може їй таки краще не плодити собі подібних і не поширювати цю шкідливу мутацію в популяції? Такий собі природний добір

[Олеська]

До речі, якщо дитина в майбутньому не захоче Вам допомогти, тоді не варто її мати?

Мабуть так.
Людина по-суті своїй егоїстичне створіння. Відповідно егоїстично людина прагне якнайкращого для себе. Так, і народжувати дитину задля "експлуатації" її в подальшому своєму житті; так і ненароджувати дитину задля власного "праздного" життя (адже діти - такий клопіт!..) - є егоїстично.

Тому народжуючи батьки мають думати про щастя не своє, а своєї дитини. Це найбільша самопожертва, про яку люди зазвичай навіть не замислюються.

Абсолютно погоджуюсь.
Та все ж, варто визнати, що все-одно, народивши дитину, ви (я до загалу) насаджуватимете, може і ненавмисне, власні думки, ідеї, виховання тощо; і на старості все ж неприємно буде, коли твоє чадо від тебе відвернеться.

[Gemini]

Жити без дітей? Для чого тоді жити? Для себе?
Поки ти молодий, то можна жити без дітей, а потім коли ти станеш старшим, що тоді?

Як же тоді буде збільшуватись населення держави (в даному випадку України).

[Блискавиця]

Абсолютно погоджуюсь.
Та все ж, варто визнати, що все-одно, народивши дитину, ви (я до загалу) насаджуватимете, може і ненавмисне, власні думки, ідеї, виховання тощо; і на старості все ж неприємно буде, коли твоє чадо від тебе відвернеться.

Саме так. На цьому я і наголошую : ми можемо дати лише те, що маємо - власні думки, ідеї тощо. Насаджувати їх, звісно, не варто. Можна лиш пропонувати. Саме тому варто усвідомлювати, для чого ми народжуємо дітей. Варто розуміти, що в них своє, окреме життя.
І що якщо в батьків немає щастя, то й дитині вони цього щастя дати не можуть. Так само, як і вимагати, щоб дитина їм дала щастя - батьки не мають права. Дитина попервах переймає сенс життя у батьків. Якщо в них немає свого сенсу життя, то й дитині буде складно його знайти.

Тому й треба замислюватися про ці речі ще до народження дітей.

[Олеська]

Ще один ньюанс. Рід. Поняття родової приналежності, як і національної, з часом втрачає сенс. Раніше народжували дітей, аби продовжити власний рід.

[Зимова Дівчина]

[quote name='bulbashka_aero' date='24.03.2009 13:15' post='420547'
А якщо припустити, що людина, котра не хоче і не любить дітей має якийсь генетичний недолік чи що... На зразок алергії - ну не можна їй дітей... То може їй таки краще не плодити собі подібних і не поширювати цю шкідливу мутацію в популяції? Такий собі природний добір
[/quote]
все залежить від бажання людини мати дітей в першу чергу, і від здоров’я в другу.
щодо передавати…завжди є вирогідність того, що не передасться)))

[Woman]

А якщо не хочеш? Ти божевільний/божевільна! Тебе треба лікувати! Мда...

Повір мені, рідко хто так скажу. Переважно є завджи обгрунтування власної позиції. Не треба віддаватися на суд суспільства. Треба робити те, що ТИ вважаєш за потрібне.