Присутність чоловіка при пологах Опції

[ВакуОлька]

Проти... Вважаю, що має бути збережений та таємниця, яка була ще з діда-прадіда таємницею народження... запитайте своїх дідусів і бабусь, чи допускались колись чоловіки бути в хаті, коли жінка народжувала? Ні! Бо це є ТАЇНСТВО.... І не треба бути чоловікові пр тому...

Хтось там з жінок каже, що хоче, щоб чоловік був при пологах, щоб бачив, як вона мучиться.. Чи щоб підтримав, в тяжку хвилину... Непотрібно це все.... Природа подбала про те, щоб це дійство переживала саме жіноча половина людства... Отак!

[Lady Erato]

i pry cij garya4ij supere4ci usi zabuly pro zhinku, v jakoji pology)

Wanovni 4oloviky (i zhinky).. jaka riznycia? ot ja xo 4olovika pry pologax, i ja znaju, w4o des' takyj je, w4o ne bojitsya i tezh sxo4e; a je taki w4o ne xo, i dlya nyx tezh je 4oloviky, jaki ne xo, bojatsya 4y w4e w4os'...

[Castiel]

Проти... Вважаю, що має бути збережений та таємниця, яка була ще з діда-прадіда таємницею народження... запитайте своїх дідусів і бабусь, чи допускались колись чоловіки бути в хаті, коли жінка народжувала? Ні! Бо це є ТАЇНСТВО.... І не треба бути чоловікові пр тому...

Хтось там з жінок каже, що хоче, щоб чоловік був при пологах, щоб бачив, як вона мучиться.. Чи щоб підтримав, в тяжку хвилину... Непотрібно це все.... Природа подбала про те, щоб це дійство переживала саме жіноча половина людства... Отак!

Ну але ж понти треба поганяти) Потім буде чим з друзяками похвалитися, або на форумі, типу ви всі слабаки))

[Нечупара]

Проти... Вважаю, що має бути збережений та таємниця, яка була ще з діда-прадіда таємницею народження... запитайте своїх дідусів і бабусь, чи допускались колись чоловіки бути в хаті, коли жінка народжувала? Ні! Бо це є ТАЇНСТВО.... І не треба бути чоловікові пр тому...

Хтось там з жінок каже, що хоче, щоб чоловік був при пологах, щоб бачив, як вона мучиться.. Чи щоб підтримав, в тяжку хвилину... Непотрібно це все.... Природа подбала про те, щоб це дійство переживала саме жіноча половина людства... Отак!

так то так, я зазвичай підтримую подібні настрої, але в моїх стосунках на перше місце я намагаюсь весь час пхати щось типу пака ми єдіни ми нє побєдіми. ну власне у мене ще огого скільки часу все обдумати)

[ВакуОлька]

[quote name='БоБриК' date='7.08.2008 19:45' post='317662']
Ну але ж понти треба поганяти) Потім буде чим з друзяками похвалитися, або на форумі, типу ви всі слабаки))
[/quo
Дурня, ці понти.... Як на мене, якщо чоловік все ж вирішить піти з дружиною на пологи, то він це піде і зробить... І нікому про це не скаже... І не буде розказувати, як це було романтично і як він підтримував свою дружину..

До речі, згадався один кумедний випадок, коли коліжанка йшовши на вже другі пологи вирішила народжувати разом з чоловіком, для підтримки, мовляв.. Чоловік погодився.... Коли почались перейми, він прискочив до неї.. почав їй щось розказувати. говорити, словом, намагався, заговорити її, щоб полегшити переживання (дурненький, фільмів гамериканських надивився), він її вчерговий раз обняв, а в неї в той момент якраз знов перейми - і вона йому: "Не чіпай мене!" і як зацідить в вухо!!!! Ото було.. певне, внукам розказувати будуть... Що крім самої жінки і дохторів, там нікого не тре... тільки от знервують жінку

Єдиний варіант присутності чоловіка, і те, за дверима до певного моменту - це підчас кесаревого розтину. Мама під наркозом, а дитину кладуть таткові на живіт.. Навіть заставляють побритись. Вважається, що так легше переноситься дитиною новонародженою стрес... Отак!

[Sagittarius]

... ну власне у мене ще огого скільки часу все обдумати)

"не кажи гоп, поки не перескочиш!" (ц)
п.с. ))))

[reyneke]

Проти... Вважаю, що має бути збережений та таємниця, яка була ще з діда-прадіда таємницею народження... запитайте своїх дідусів і бабусь, чи допускались колись чоловіки бути в хаті, коли жінка народжувала? Ні! Бо це є ТАЇНСТВО.... І не треба бути чоловікові пр тому...

Про традиції почитайте це
http://www.sadovoy-center.ru/txts/articles...ail.php?ID=1408

А ось висновок статті, може хтось не дочитає:
"Таким образом, мы с полной определенностью можем констатировать, что присутствие и помощь мужа в родах не являются данью моде, а лишь возращение к традициям, безусловно, направленным на улучшение состояния женщины и течения родов. Важным видится четко очерченный круг «обязанностей» мужчины в родах, за исполнением которых следит акушерка. Врачи, принимающие подобные роды отмечают, что присутствие и помощь мужа действительно хорошо отражается на течении процесса и самочувствии роженицы. Конечно, для этого прежде всего необходима определенная подготовка."

[reyneke]

1.Почуття самотності то звичайно дуже тяжко...я от дуже бувало також самотньо себе почував і боляче було - то що кожен раз звати когось з близьких?Є речі, які людина повинна вирішувати сама.

Згодна, але не тобі вирішувати, які саме речі людина повинна вирішувати сама, а які не сама.

2.Що тобі на це відповісти?Якщо ти хочеш щоб твій чоловік був присутнім на пологах тільки з причини щоб йому більше не хотілося - тоді вперед.

Чоловік-слабак не повинен розповсюджувати свої гени далі. Природа про все потурбувалася.

3.Ні не працюю, так склалося незважаючи на моє бажання.Бажання засунути собі до рота лампочку в мене викликають здивування)))

Я провела анологію, але тобі те виявилося недоступним.
Крім того, якщо ти опинився на пологах випадково, що тебе спонукало стояти і дивитися цілих 10 хвилин, а не йти у своїх справах?
І я так і не почула, що ти там побачив такого, що тебе трохи не зробило імапотентом?

4.Ти досконало знаеш всю процедуру та маєш медичний фах, щоб знати чи все правильно та точно роблять лікарі?Гарантії я свої коханій зможу забезпечити - знайомствами,грошима, впливом.

А ти знаєш процедуру пологів хочаб приблизно, що розповідаєш, що є серйозним, а що ні?
Все інше поки пусті балачки.

[ВакуОлька]

Про традиції почитайте це
http://www.sadovoy-center.ru/txts/articles...ail.php?ID=1408

А ось висновок статті, може хтось не дочитає:
"Таким образом, мы с полной определенностью можем констатировать, что присутствие и помощь мужа в родах не являются данью моде, а лишь возращение к традициям, безусловно, направленным на улучшение состояния женщины и течения родов. Важным видится четко очерченный круг «обязанностей» мужчины в родах, за исполнением которых следит акушерка. Врачи, принимающие подобные роды отмечают, что присутствие и помощь мужа действительно хорошо отражается на течении процесса и самочувствии роженицы. Конечно, для этого прежде всего необходима определенная подготовка."

Щось я не побачила жодного згадування про Україну

[Everlast]

Щось я не побачила жодного згадування про Україну

Там того й нема.У нас завжди були бабки-повитухи..і чоловіків завжди выдправляли "гуляти".Навіть в худ. творах таке десь проскакує...

Цей допис відредагував Everlast: 8.08.2008 12:39

[ВакуОлька]

Там того й нема.У нас завжди були бабки-повитухи..і чоловіків завжди выдправляли "гуляти".Навіть в худ. творах таке десь проскакує...

Щось я логіки не бачу. Я якраз говорила про те, що українці-чоловіки ніколи небули присутніми на пологах... А те, що там французи чи англійці скликали всіх сусідів і всю родину, коли жінка народжувала - то хай собі й скликають..

[Castiel]

Щось я не побачила жодного згадування про Україну

Судячи з домену автор мав на увазі російскі традиції

[reyneke]

Щось я логіки не бачу. Я якраз говорила про те, що українці-чоловіки ніколи небули присутніми на пологах... А те, що там французи чи англійці скликали всіх сусідів і всю родину, коли жінка народжувала - то хай собі й скликають..

Не побачила жодної згадки про Україну в твоєму пості, "запитайте своїх дідусів і бабусь" можна трактувати як завгодно, особливо з огляду на братерство народів СРСР, і не тільки.
Статтю я привела як приклад, якщо хочете, для саморозвитку, що ніяке то не таєнство, а звичайна фізіологічна процедура. Так що лікуйте своїх тарганів.

Ніколи не були раніше, а тепер будуть. Що цьому заважає?

Для справки, в Україні є не тіки бабки-повитухи, а ще й чоловіки-гінекологи, які теж приймають пологи.

Цей допис відредагував reyneke: 8.08.2008 14:31

[ВакуОлька]

І не треба на мене налітати.. Я теж тільки висловила свою думку. Я себе ідентифікую, як українку, що "по замовчуванню" й перелилося в цю тему, мала надію, що це й так зрозуміло. Щодо братніх народів... Ну, не знаю.. Живемо в Україні, форум, врешті, український....

Питання про те, чи народження людини є таїнством чи ні, вирішувати кожному окремо... На форумі і в житті багато хто сперечається яка ж різниця між поняттям "кохатися" і, вживаю тільки задля чіткого порівняння, "трахатися". Є ж різниця.. Правда? І те, і те, є фізіологічною потребою, але залежить від відчуттів і багато чого іншого...

Як на мене, так же й з питанням таїнства чи фізіологічна процедура... Знову ж наголошую, що кожен вирішує сам для себе... Хоча, маю надію, що ті, хто прихильний до терміну "фізіологічна процедура", з часом змінять свою думку і народження дитини будуть вважати таїнством...

Ніколи не були раніше, а тепер будуть. Що цьому заважає?
Чергова данина моді?

Для справки, в Україні є не тіки бабки-повитухи, а ще й чоловіки-гінекологи, які теж приймають пологи.
Я в курсі.. Але ми говоримо зараз не про лікарів-чоловіків, а про присутність чоловіків-татусів на пологах, якщо я не помиляюсь...

[zav]

Я в курсі.. Але ми говоримо зараз не про лікарів-чоловіків, а про присутність чоловіків-татусів на пологах, якщо я не помиляюсь...

І яка ж принципова різниця?

[Everlast]

Для справки, в Україні є не тіки бабки-повитухи, а ще й чоловіки-гінекологи, які теж приймають пологи.

Мова йде про історичні данні!))

І яка ж принципова різниця?

Для одних це професія, для інших це подія в житті.Одні це роблять більшу частину свого життя, інші 1-2-3 рази за життя, одні все приймають активну медичну участь, інші стоять та розмови розмовляють, одні у чужих жінок приймають, інші на своїх дивляться. Є різниця чи як?

[ВакуОлька]

Для одних це професія, для інших це подія в житті.Одні це роблять більшу частину свого життя, інші 1-2-3 рази за життя, одні все приймають активну медичну участь, інші стоять та розмови розмовляють, одні у чужих жінок приймають, інші на своїх дивляться. Є різниця чи як?

Не встигла написати першою ту ж думку.. Не буду повторюватись... тільки скажу, що лікарів вчать реагувати , якщо так можна сказати, "правильно". Це їх робота...

[-=VJ=-]

Проти... Вважаю, що має бути збережений та таємниця, яка була ще з діда-прадіда таємницею народження... запитайте своїх дідусів і бабусь, чи допускались колись чоловіки бути в хаті, коли жінка народжувала? Ні! Бо це є ТАЇНСТВО.... І не треба бути чоловікові пр тому...

Он як... Я можу запитати дідусів і бабусь, чи допускались колись жовто-блакитні прапори та українська мова. Теж буде відповідь "Ні!", з чого можна робити далекоглядні висновки "нема чого існувати Україні".

Таїнством це стало виключно через християнство, яке розглядало все, як гріх - від самої жінки до народження дітей, які до хрещення вважались "народженими в гріху", через що їх заборонялось ховати на цвинтарях біля церков. В язичницькі ж часи сім"я була одним цілим, і не було там ніяких таємниць одне від одного, та й не могло бути, бо більшість жило хуторами, де крім тебе самого допомогти тобі нема кому. Батько приймав дитину у матері, як плід їхнього спільного кохання - і не було в цьому нічого поганого. Ні, треба було перепаскудити все з ніг на голову і зробити гріховним все, що природнє.
Втім, це вже питання іншої гілки.

Краще, натомість, кину ще кілька відгуків моїх знайомих з іншого форуму.

Ми з чоловіком відразу знали, що будемо народжувати разом!
Минала наша вагітність, я перечитувала різну літературу, потім переповідала ввечері чоловіку... так ми готувалались до спільного народження нашої донечки.
Зіткнувшись із неготовністю наших пологових будинків до спільних пологів, було вирішено що народжуватимемо або на Батальній, або у Мед-інституті.
Дитинка в нас "поспішила" майже на місяць швидше. Ми попали на Мечнікова, а там як відомо до цієї "новинки" ставляться не дуже прихильно. Що я тільки не вислухала - і "нащо тобі того чоловіка", і "потім ти не будеш приваблива йому як жінка" і т. д... Попри їхні силенні аргументи, я наполягала на своєму, а як ні, то забирала документи, і ми хотіли їхали в інший пологовий будинок. Відпускати нас лікар поболась, оскільки почалась вже родова діяльність, подзвонивши до головного - питання було вирішене. Чолокік повинен був лише мати спеціальний одяг. Умови на Мечнікова зовсім не для "партнерський пологів", поселили нас в окремому родзалі (там один чергує, а інший на санації),принесли кушетку, створили так бо мовити "належні умови".
Звичайно в той момент все виглядало страшно, некомфортно і взагалі я зовсім не так уявляла свої перші пологи. Але поруч була рідна мені людина, і його перебування зі мною створювало почуття безпеки, почутття того, що буде все гаразд!
А що кумедно, що весь цей день персонал навколо, розповідав про різні "страшні" історії, що чекає мого чоловіка, що він не знає на що погодився. А на другий день, спростували свої попередження тим, що ми обоє за фахом психологи, і це нібито врятувало його. biggrin.gif
Я дуже вдячна, що він був з нами, я щаслива що народження нашого ангелятка ми пережили разом. На мою думку, це зміцнює сім'ю, закладає основу міцного зв'язку батька і дітей. Чоловіку цей досвід, на мою думку, теж є корисний для входження в нову роль, для усвідомлення своєї відповідальності перед своєю сім'єю.
Звичайно, що умови в наших пологових будинках не сприяють до цього, але найперше потрібне бажання обох бути разом. Все залежить від стосунків в сім'ї.
=============================================
був присутній при народженні нашого сина. Питання народжувати разом чи ні у нас з дружиною навіть не виникало. З самого початку вагітності було вирішено, що народжуватимемо разом. У мене уявлення про пологи були здобуті з передач телебачення та літератури. Однак, ці уявлення дуже змінилися після самих пологів. Теоретично дружина народила дитину так, як це показують у фільмах та навчальних роликах, проте я зрозумів атмосферу, яка панує у родзалі. Для тих, хто вагається народжувати разом, чи ні, хочу сказати, що якщо Ви бажаєте бути присутнім при фізіологічному процесі - народженні дитини, то потрібно добре з цього приводу подумати. Якщо Ви готові допомогти у любу хвилину допомогти своїй дружині, то можете у цьому не сумніватися.
Я хвилювався з приводу свого перебування у родзалі, але коли увійшов туди і розпочалися пологи, то "робота" знайшлася і для мене. Я допомагав дружині тримати голову коли вона тужилась. Де й ділось те хвилювання.
Зате, не кожен зрозуміє той стан батька, коли він бачить появу на світ своєї дитини. Коли роздивляється на грудях своєї дружини людинку, якої ще кілька хвилин тому не було у родзалі. Коли згодом особисто перерізаєш пуповинку, а потім сам одягаєш свою кровинку у перший одяг. Про це можна бул б говорити і писати дуже довго.
Народжуйте дітей разом, однозначно. І Ви переживати нові, раніше не знайомі почуття.
=============================================
Ми нашого синочка народжували з чоловіком. І я дуже вдячна своєму коханому що він був поряд зі мною. Він справді мені допоміг! Я почувалася комфортно саме тому що поряд всі ці 12 годин була близька людина. Сама б я стільки часу не витримала б в 4-х стінах!
На рахунок умов - нам тут дуже пощастило! В нас один з найкращих пологових будинків в Україні. І створені дуже хороші умови саме для партнерських родів. Самі лікарі ЖК агітують за те щоб жінки не приходили на роди самі - якщо не може або не хоче чоловік, хай приходить мама, подруга, сестра, ... Як на мене, то дуже хороша політика - чоловік поряд більш критичніше оцінить ситуацію та поведінку лікарів, що заставить лікаря бути більш зосередженим. Наші чоловіки на пологах свого роду - наші обереги!
=============================================
Рішення народжувати разом було цілком природнім, ми і подумати не могли що в такий момент ми не будемо разом. Я звісно усією душею хотіла щоб коханий був зі мною але все ж спитала його чи не чинить він над собою насилля або ж переживає тяжкі душевні боріння, які від мене приховує.На що він відповів що бажання допомогти мені, сильніше за будь які хвилювання.
Нас розмістили в ідеально чистому окремому родзалі. Чоловіка одягнули в халат та бахіли мене- в нічну сорочку. І почалося дійство.
Перейми ставали сильнішими і я .....стала навшпиньки. Лежати не могла бо боліло сильніше і тому я босоніж танцювала балет по родзалу. Я тікала від болю і мені це допомагало. Але більше допомагала мені в такі хвилини присутність мого рідного чоловіченька. Він бігав за мною і вдягав мені шкарпеточки, напував водою витирав вологою хусткою обличчя дмухав на мене і просто був поряд. Без нього було б самотньо і страшно. Пологи тривали 4 години і о 8 ранку з явилося наше чудо. Ці спільні переживання ще більш зблизили нас а чоловік став прекрасним люблячим батьком. Бажаємо всім подружнім парам таких же легких радісних та благословенних пологів
=============================================
мій чоловік з самого початку говорив що просто не витримає пологів і не піде ні в якому разі....довгими темними ніченьками я вмовляла його щоб підтримав мене і коли він почув перший поштовх в животику він сказав - добре я буду , але тільки при схватках! я була дуже щаслива, що хотя б на таке він погодився, хоча потім вже і сумнівалася чи потрібно це мені, лишні проблеми, а для нього стрес. але пройшов час і він сам говорив що мусить бути з самого початку, підтримувати мене.
прийшов той довгожданний момент....схватки тривали 15 год. і чоловік був весь час біля мене, підтримував мене морально і фізично, робив мені чай, масаж. і коли мене відвели в родзал чоловік пішов за мною, він просто не міг мене покинути одну. це були найщасливіші хвилини мого життя, коли чоловік тримав таку маленьку крихітку на руках і ми разом плакали.
тепер ми дуже щасливі, і другу дитину будемо народжувати разом, щоб там не було.
для мене підтримка чоловіка була дуже важлива, якби не він я б сама не справилася! дякою йому!

Думаю, що поки що вистачить. Зауважу - це все люди, які самі народжували або були присутні.
Натомість дуже хотілося б почитати отакі враження, тільки негативні від присутності батька. Просто для об"єктивної оцінки проблеми з двох точок зору.
Є у когось?

[ВакуОлька]

наголошую, що висловила тільки свою думку і привела аргументи... Хтось хоче - вперед! ніхто за руки і ноги зв2язувати не стане чоловіка, якщо він вирішить піти на пологи...

[zav]

Для одних це професія, для інших це подія в житті.Одні це роблять більшу частину свого життя, інші 1-2-3 рази за життя, одні все приймають активну медичну участь, інші стоять та розмови розмовляють, одні у чужих жінок приймають, інші на своїх дивляться. Є різниця чи як?

Це все непринципово. Я питавсьо про принципову різницю.