Присутність чоловіка при пологах Опції

[Everlast]

У кожного своя принципова різниця.

[Castiel]

Он як... Я можу запитати дідусів і бабусь, чи допускались колись жовто-блакитні прапори та українська мова. Теж буде відповідь "Ні!", з чого можна робити далекоглядні висновки "нема чого існувати Україні".

Таїнством це стало виключно через християнство, яке розглядало все, як гріх - від самої жінки до народження дітей, які до хрещення вважались "народженими в гріху", через що їх заборонялось ховати на цвинтарях біля церков. В язичницькі ж часи сім"я була одним цілим, і не було там ніяких таємниць одне від одного, та й не могло бути, бо більшість жило хуторами, де крім тебе самого допомогти тобі нема кому. Батько приймав дитину у матері, як плід їхнього спільного кохання - і не було в цьому нічого поганого. Ні, треба було перепаскудити все з ніг на голову і зробити гріховним все, що природнє.
Втім, це вже питання іншої гілки.

Краще, натомість, кину ще кілька відгуків моїх знайомих з іншого форуму.

Ми з чоловіком відразу знали, що будемо народжувати разом!
Минала наша вагітність, я перечитувала різну літературу, потім переповідала ввечері чоловіку... так ми готувалались до спільного народження нашої донечки.
Зіткнувшись із неготовністю наших пологових будинків до спільних пологів, було вирішено що народжуватимемо або на Батальній, або у Мед-інституті.
Дитинка в нас "поспішила" майже на місяць швидше. Ми попали на Мечнікова, а там як відомо до цієї "новинки" ставляться не дуже прихильно. Що я тільки не вислухала - і "нащо тобі того чоловіка", і "потім ти не будеш приваблива йому як жінка" і т. д... Попри їхні силенні аргументи, я наполягала на своєму, а як ні, то забирала документи, і ми хотіли їхали в інший пологовий будинок. Відпускати нас лікар поболась, оскільки почалась вже родова діяльність, подзвонивши до головного - питання було вирішене. Чолокік повинен був лише мати спеціальний одяг. Умови на Мечнікова зовсім не для "партнерський пологів", поселили нас в окремому родзалі (там один чергує, а інший на санації),принесли кушетку, створили так бо мовити "належні умови".
Звичайно в той момент все виглядало страшно, некомфортно і взагалі я зовсім не так уявляла свої перші пологи. Але поруч була рідна мені людина, і його перебування зі мною створювало почуття безпеки, почутття того, що буде все гаразд!
А що кумедно, що весь цей день персонал навколо, розповідав про різні "страшні" історії, що чекає мого чоловіка, що він не знає на що погодився. А на другий день, спростували свої попередження тим, що ми обоє за фахом психологи, і це нібито врятувало його. biggrin.gif
Я дуже вдячна, що він був з нами, я щаслива що народження нашого ангелятка ми пережили разом. На мою думку, це зміцнює сім'ю, закладає основу міцного зв'язку батька і дітей. Чоловіку цей досвід, на мою думку, теж є корисний для входження в нову роль, для усвідомлення своєї відповідальності перед своєю сім'єю.
Звичайно, що умови в наших пологових будинках не сприяють до цього, але найперше потрібне бажання обох бути разом. Все залежить від стосунків в сім'ї.
=============================================
був присутній при народженні нашого сина. Питання народжувати разом чи ні у нас з дружиною навіть не виникало. З самого початку вагітності було вирішено, що народжуватимемо разом. У мене уявлення про пологи були здобуті з передач телебачення та літератури. Однак, ці уявлення дуже змінилися після самих пологів. Теоретично дружина народила дитину так, як це показують у фільмах та навчальних роликах, проте я зрозумів атмосферу, яка панує у родзалі. Для тих, хто вагається народжувати разом, чи ні, хочу сказати, що якщо Ви бажаєте бути присутнім при фізіологічному процесі - народженні дитини, то потрібно добре з цього приводу подумати. Якщо Ви готові допомогти у любу хвилину допомогти своїй дружині, то можете у цьому не сумніватися.
Я хвилювався з приводу свого перебування у родзалі, але коли увійшов туди і розпочалися пологи, то "робота" знайшлася і для мене. Я допомагав дружині тримати голову коли вона тужилась. Де й ділось те хвилювання.
Зате, не кожен зрозуміє той стан батька, коли він бачить появу на світ своєї дитини. Коли роздивляється на грудях своєї дружини людинку, якої ще кілька хвилин тому не було у родзалі. Коли згодом особисто перерізаєш пуповинку, а потім сам одягаєш свою кровинку у перший одяг. Про це можна бул б говорити і писати дуже довго.
Народжуйте дітей разом, однозначно. І Ви переживати нові, раніше не знайомі почуття.
=============================================
Ми нашого синочка народжували з чоловіком. І я дуже вдячна своєму коханому що він був поряд зі мною. Він справді мені допоміг! Я почувалася комфортно саме тому що поряд всі ці 12 годин була близька людина. Сама б я стільки часу не витримала б в 4-х стінах!
На рахунок умов - нам тут дуже пощастило! В нас один з найкращих пологових будинків в Україні. І створені дуже хороші умови саме для партнерських родів. Самі лікарі ЖК агітують за те щоб жінки не приходили на роди самі - якщо не може або не хоче чоловік, хай приходить мама, подруга, сестра, ... Як на мене, то дуже хороша політика - чоловік поряд більш критичніше оцінить ситуацію та поведінку лікарів, що заставить лікаря бути більш зосередженим. Наші чоловіки на пологах свого роду - наші обереги!
=============================================
Рішення народжувати разом було цілком природнім, ми і подумати не могли що в такий момент ми не будемо разом. Я звісно усією душею хотіла щоб коханий був зі мною але все ж спитала його чи не чинить він над собою насилля або ж переживає тяжкі душевні боріння, які від мене приховує.На що він відповів що бажання допомогти мені, сильніше за будь які хвилювання.
Нас розмістили в ідеально чистому окремому родзалі. Чоловіка одягнули в халат та бахіли мене- в нічну сорочку. І почалося дійство.
Перейми ставали сильнішими і я .....стала навшпиньки. Лежати не могла бо боліло сильніше і тому я босоніж танцювала балет по родзалу. Я тікала від болю і мені це допомагало. Але більше допомагала мені в такі хвилини присутність мого рідного чоловіченька. Він бігав за мною і вдягав мені шкарпеточки, напував водою витирав вологою хусткою обличчя дмухав на мене і просто був поряд. Без нього було б самотньо і страшно. Пологи тривали 4 години і о 8 ранку з явилося наше чудо. Ці спільні переживання ще більш зблизили нас а чоловік став прекрасним люблячим батьком. Бажаємо всім подружнім парам таких же легких радісних та благословенних пологів
=============================================
мій чоловік з самого початку говорив що просто не витримає пологів і не піде ні в якому разі....довгими темними ніченьками я вмовляла його щоб підтримав мене і коли він почув перший поштовх в животику він сказав - добре я буду , але тільки при схватках! я була дуже щаслива, що хотя б на таке він погодився, хоча потім вже і сумнівалася чи потрібно це мені, лишні проблеми, а для нього стрес. але пройшов час і він сам говорив що мусить бути з самого початку, підтримувати мене.
прийшов той довгожданний момент....схватки тривали 15 год. і чоловік був весь час біля мене, підтримував мене морально і фізично, робив мені чай, масаж. і коли мене відвели в родзал чоловік пішов за мною, він просто не міг мене покинути одну. це були найщасливіші хвилини мого життя, коли чоловік тримав таку маленьку крихітку на руках і ми разом плакали.
тепер ми дуже щасливі, і другу дитину будемо народжувати разом, щоб там не було.
для мене підтримка чоловіка була дуже важлива, якби не він я б сама не справилася! дякою йому!

Думаю, що поки що вистачить. Зауважу - це все люди, які самі народжували або були присутні.
Натомість дуже хотілося б почитати отакі враження, тільки негативні від присутності батька. Просто для об"єктивної оцінки проблеми з двох точок зору.
Є у когось?

Ви просто повибирали з форумів позитивні дописи, відсоток яких мізерний)))

[-=VJ=-]

Ви просто повибирали з форумів позитивні дописи, відсоток яких мізерний)))

Я брав усі дописи підряд. Жодного негативного там нема
А хто Вам заважає взяти негативні і сюди кинути?

[zav]

У кожного своя принципова різниця.

То ви її назвете, чи й надалі переховуватиметеся?

[Everlast]

То ви її назвете, чи й надалі переховуватиметеся?

Все що для мене принципово я вже назвав.Чого мені переховуватися?

Цей допис відредагував Everlast: 9.08.2008 01:37

[zav]

Все що для мене принципово я вже назвав.Чого мені переховуватися?

Для одних це професія, для інших це подія в житті.Одні це роблять більшу частину свого життя, інші 1-2-3 рази за життя, одні все приймають активну медичну участь, інші стоять та розмови розмовляють, одні у чужих жінок приймають, інші на своїх дивляться. Є різниця чи як?

Вищеперелічене - ваші власні таргани, з котрими варто поборотися /зокрема те, що ви будете стояти осторонь розмовляти і замість підтримати дружину, тупо дивитиметеся на її страждання/.
Щодо прохвесії, то існує думка, що жінка має вміти лише одне, а чоловік геть усе, крім того одного, тому раз в житті будете на пологах, чи не раз - не буде зайвим підготуватися цього. Якщо ж не готуватися до таких подій, то це дещо безвідповідально. Так само безвідповідально, як залишати виховання дітей на дружину, або на дитячий садочок, або на школу...

[Castiel]

Я брав усі дописи підряд. Жодного негативного там нема
А хто Вам заважає взяти негативні і сюди кинути?

Я не прихильник Ваших методів))

[Halka]

Чоловік при пологах - я проти.
Жінка повинна завжди перед чоловіком виглядати красиво - а тут ти кричиш, вся спітніла, та й допомогти по суті він тобі не зможе. А морально підтримати, можна і за дверима.

[-=VJ=-]

Я не прихильник Ваших методів))

Злив зараховано.

Жінка повинна завжди перед чоловіком виглядати красиво - а тут ти кричиш, вся спітніла, та й допомогти по суті він тобі не зможе.

Цікаво - вже купа прикладів допомоги "по суті", жодного прикладу проти, але всеодно додаються пости "не зможе". Схоже на тисячі жертв, про які зараз говорить Росія - говорити говорить, а жодного доказу нема.

А стосовно "Жінка повинна завжди перед чоловіком виглядати красиво" - повеселили. Відразу видно відсутність сімейного досвіду - людина плутає сімейне життя з виходом на дискотеку з новим хлопцем.

Цей допис відредагував -=VJ=-: 10.08.2008 11:11

[Everlast]

Вищеперелічене - ваші власні таргани, з котрими варто поборотися /зокрема те, що ви будете стояти осторонь розмовляти і замість підтримати дружину, тупо дивитиметеся на її страждання/.
Щодо прохвесії, то існує думка, що жінка має вміти лише одне, а чоловік геть усе, крім того одного, тому раз в житті будете на пологах, чи не раз - не буде зайвим підготуватися цього. Якщо ж не готуватися до таких подій, то це дещо безвідповідально. Так само безвідповідально, як залишати виховання дітей на дружину, або на дитячий садочок, або на школу...

Так, звісто, ніякої різнці принципової між професіїним гінекологом-акушером та просто чоловіком немає - це все мої таргани.))))))Не треба бризкати слюної, про виховання та інше що не стосуеться теми, відповідальний форумчанин - роби що вважаеш потрібно в реалі, і вчити жити будеш своїх дітей жити, а мене не доріс.Ще один зразок знайшовся.

Цей допис відредагував Everlast: 10.08.2008 14:54

[Олеська]

Флуд видалено

[zav]

Так, звісто, ніякої різнці принципової між професіїним гінекологом-акушером та просто чоловіком немає - це все мої таргани.

Якби ви написали "префесійним спеціалістом гунекологом-акушером"©, то принциповість різниці була би принциповішою.
Рік навчання в училищі - вельми принципове. Як раз протягом вагітності встигнете. Гиги.

[ВакуОлька]

Рік навчання в училищі - вельми принципове. Як раз протягом вагітності встигнете. Гиги.

Щось я не зрозуміла про рік навчання... Відколи це в училищі вчаться на лікарів-гінеколонів та ще й рік?

[zav]

Щось я не зрозуміла про рік навчання... Відколи це в училищі вчаться на лікарів-гінеколонів та ще й рік?

А ви не плутайте акушерів з лікарями й не забувайте про те, що в училищі навчають і програмі середньої школи теж, - отримаєте рік навчання.

Цей допис відредагував zav: 11.08.2008 10:58

[Everlast]

А те що люди заробляють цим то не принципове, те що люди кожен день приймають пологи у чужих людей це знову не принципово.Звісно.Логіка - сталева!)))

[zav]

А те що люди заробляють цим то не принципове, те що люди кожен день приймають пологи у чужих людей це знову не принципово.Звісно.Логіка - сталева!)))

А чим же це принципово?

[ВакуОлька]

А ви не плутайте акушерів з лікарями й не забувайте про те, що в училищі навчають і програмі середньої школи теж, - отримаєте рік навчання.

На скільки я знаю, акушер-гунеколог і просто гінеколог відрізняються.

Акушер (фр., допомагати при пологах) - лікар, спеціаліст з надання допомоги жінці під час вагітності, при пологах і у післяродовий період.
А гінеколог - це спеціаліст по гінекології.

[zav]

Акушер (фр., допомагати при пологах) - лікар, спеціаліст з надання допомоги жінці під час вагітності, при пологах і у післяродовий період.

Лікар присутній при пологах. Але ми ту не про лікарів, а про акушерів, котрі безпосередньо пологи приймають. Громадськість, певно, вводить в оману чоловічій рід слова. Нехай тоді буде акушерка - жінка з освітою фельдшер-акушер, котра закінчила, наприклад, Житомирське медичне училище.

[Miguel]

Нічого поганого я тут не бачу... Все нормально, все природньо... Якщо я приймав участь у зачатті то чому не можу бути присутній при пологах?

[ВакуОлька]

Нічого поганого я тут не бачу... Все нормально, все природньо... Якщо я приймав участь у зачатті то чому не можу бути присутній при пологах?

А ніхто й не забороняє.. просто висловлюєм кожен свої думки..