Чи розривали ви стосунки з батьками?, які були наслідки? Опції

[-=VJ=-]

Невже щось може бути настільки серйозно,що не можливо було пробачити.

Може.
Але оскільки подруга досі жаліється - значить у неї нема таких підстав і це просто дурощі.

[fregat]

Можливо я недостатньо зрозуміло висловився.Але моя моя подруга опинилася між татом та сестрою,які не розмовляють.А подруга спілкується з обова і їй відцього дуже важко.....І обидва кажуть їй що вони не проти помиритися,але якщо інший вибачиться.А сварка там ніби серйозна....

[-=VJ=-]

І обидва кажуть їй що вони не проти помиритися,але якщо інший вибачиться.

Значить нічого серйозного - звичайні дурощі. Максимум - хтось ляпнув щось не подумавши.
Коли я писав про підстави, то мав на увазі силу незворотньої дії, коли ніякі вибачення не допоможуть.

[fregat]

Можливо дурощі.Тоді тим більш чому не помиритися?Вже 5 років....Це дуже багато для дурощів,на мою думку

[-=VJ=-]

Можливо дурощі.Тоді тим більш чому не помиритися?

Не знаю - це у них спитати треба.

[Огiрок]

Хм... Тема дивлюсь дуже актуальна.
А я гадав, що це тільки у мене така дурня коїться.

Вже більше 15 років живу окремо від батьків, а місяця два тому отримав таке гониво від бітьків на мою дружину, що навіть все і не напишеш. Дружина теж ображена і розціює все як покльоп, і це так і є. Але я заради батьків розцінюю, як дурне непорозуміння. Пояснення батькам з мого боку, та спроби владнати проблеми привели к тому, що я був повинен вибирати кого я більш люблю.

Не менше, не більше, як малі діти...А я, як мала дитина, раз їм потрібно вибір, то обрав дружину, бо я їй більше довіряю і знаю за що.

Зараз не знаю що робити, і це мене іноді шкребе, як згадую. Спілкування з батьками на нулі. Здається вже все зробив заради миру, що більше вже і робити нічого.
То хочеться махнути на все це, типа, та хай вам грець і забути, то починає шкребти. Як це так, треба ж батьків поважати, так я і поважаю, але вибирати між батьками та дружиною це дурня повна.

[-=VJ=-]

А я, як мала дитина, раз їм потрібно вибір, то обрав дружину, бо я їй більше довіряю і знаю за що.

Вітаю з правильним вибором

Зараз не знаю що робити, і це мене іноді шкребе, як згадую. То хочеться махнути на все це, типа, та хай вам грець і забути, то починає шкребти. Як це так, треба ж батьків поважати

Це все дурниці, навіяні вихованням. Доведеться зібратися з силами і викинути їх на смітник - набагато простіше жити, коли усвідомлюєш для себе, що батьки - такі ж люди, як і всі, і відповідно можуть або заслуговувати на повагу, або ні - а не апріорі, як святі, безгрішні об"єкти поклоніння.

[Огiрок]

Це все дурниці, навіяні вихованням. Доведеться зібратися з силами і викинути їх на смітник - набагато простіше жити, коли усвідомлюєш для себе, що батьки - такі ж люди, як і всі, і відповідно можуть або заслуговувати на повагу, або ні - а не апріорі, як святі, безгрішні об"єкти поклоніння.

В том-то і справа, що як раз повагу батьки давно вже мають. Навіть не апріорі, а є за що. І якщо вони "захворіли" то що тут поробиш. Це боляче...

[Тітонька ÈMMY]

ДАЛЕКО не все залежить від дітей. Навіть не половина. Маю на увазі у їх стосунках з батьками.
До мене "мама" (хм... ) ставилась як не просто до чужої людини, а навіть ненависної. Коли в мене, навіть ще у малому віці, з'являлися пориви налагодити відповідні стосунки - закінчувалося або нічим, або ставало ще гірше. Тож я лише з полегшенням зітхнула, коли перестала остаточно з нею спілкуватися.
Іноді, згадка про свої стосунки у дитинстві з тою жінкою, повертає мене у нормальний стан, коли нерви здають через малюка. Не маю бажання, щоби він відчув хоча би соту частину того, що відчувала я по відношенню до "мами".

[zav]

До теми: http://uka-didych.livejournal.com/274690.html

[-=VJ=-]

До теми: http://uka-didych.livejournal.com/274690.html

Ага. Колись, пригадую, я десь сам таке точнісінько писав. Хоч і жодним чином не психолог.

[Самотня]

завжди мріяла заробити грошей і від"їхати від батьків подалі... нарешті мрія збулася

[Скажена ягідка]

Особисто в мене досить скаладні з батьком стосунки. Коли була на першому курсі навіть з дому пішла...на 1 день

[Sensssorika]

Особисто в мене досить скаладні з батьком стосунки. Коли була на першому курсі навіть з дому пішла...на 1 день

а він помітив?

[Скажена ягідка]

а він помітив?

Дотепно
Та помітив,бо втекла з сльозами з хати,на другий день під благання мами повернулася. Проте,батькові помстилася.
А зараз він якщо щось не по його,постійно каже:"Можеш забиратися!!!" Не дуже здорова атмосфера в сім"ї,згодна. Але маємо те,що маємо...(с)