Чи філософія є наукою? Опції

[Василь]

Ну, принаймні тобі не вадило б детальніше ознайомитись із філософією, зокрема такою філософською дисципліною, як логіка. Тоді б помилок у твоїх міркуваннях поменшало. Може, це для тебе новина, але філософія не зводиться до античного періоду

Навіщо сюди приплели філософію?!

Філософії треба віддати данину лише, як прародительниці инших наук, в тому числі й логіки, психології, метематики і т.і. Але на тому періоді її наукова цінність завершилася. З’явилися ефективніші способи пізнання Всесвіту, ніж сидіння на камінчику і споглядання неба. Спроби приплести філософію до сучасної логіки це ознака кризи жанру. Так само релігія відчуваючи, що своє віджила намагається створити гібрид, заявлячи про "кардинальні повороти науки до Бога". І релігії і філософії треба віддати данину як еволюційним етапам людини у пізнанні Всесвіту. Але їх час минув. Сучасна логіка має спільне з математикою, а не філософією. Говорити про роль філософії у сучасній науковій логіці - це все одно, що говорити про вплив ритуальних язичницьких календарних свят на розвиток метеорології та кліматології. Безуммовно такий етап у пізнанні природних явищ був, але він давно минув, як і філософський.
У програмі ВНЗів не місце ні релігії ні філософії, як окремим видам дисципліни. Це літературна діяльність і не має підстав для виділення її в окрему дисципліну. Літературне значення філософських творів не можна заперечувати . Але світогляд людини повинен самостійно формуватися на основі фактів, а не домислів і здогадок, які можуть бути хибними, або в кращому випадку непотрібними. Звільнивши студентів від філософії нічого не втратиться, проте звільниться час для справді потрібних і корисних дисциплін.

Наука має конкретний предмет і метод, притомне визначення. Філософія цього не має, проте має чітко окреслені ознаки філософської діяльности, вірніше без-діяльности. Отже сьогодні філософія - це не наука, а діяльність. Хороша собі "наука" про все і ні про що.

Нема прикладів практичного застосування філософії. Їх пактична цінність не вища за літературні твори.

Моя теза

Філософія не є наукою, бо відсутній фізичний об’єкт, який був би предметом її дослідження як науки. Грубо кажучи - скільки філософів, стільки й філософій.

[Take-Mau]

Мені більше подобається, ця назва теми.

Але я не бачив, що ви її створили.

Моя теза

Філософія не є наукою, бо відсутній фізичний об’єкт, який був би предметом її дослідження як науки. Грубо кажучи - скільки філософів, стільки й філософій.

А чи можна науково вивчати філософські праці?

[Василь]

Предмет філософії

Мені більше подобається, ця назва теми.

Але я не бачив, що ви її створили.


А чи можна науково вивчати філософські праці?

Якщо обмежити предмет філософії вивченням філософських праць, тоді це буде лише герменевтика, тобто наука про тлумачення текстів. Предметом філософії ж є створення взаємноузгодженої системи понять, кожне з яких є відображенням абсолютних моментів розкриття змісту абсолютної тотальности буття.

[Юст]

Моя теза

Філософія не є наукою, бо відсутній фізичний об’єкт, який був би предметом її дослідження як науки. Грубо кажучи - скільки філософів, стільки й філософій.

Ну це не зовсім так. Багато наук і конкретних досліджень не мають фізичного об'єкту дослідження. В економічних дослідженнях обєктом як правило є певний процес, а не підприємство де цей процес відбувається. Тобто об'єкт дослідження абстрактний.

[Take-Mau]

Ну це не зовсім так. Багато наук і конкретних досліджень не мають фізичного об'єкту дослідження. В економічних дослідженнях обєктом як правило є певний процес, а не підприємство де цей процес відбувається. Тобто об'єкт дослідження абстрактний.

Економічні процеси мають цілком конкретні визначення.

І навіть абстракція і невизначеність - це зовсім різні речі.

[Юст]

Економічні процеси мають цілком конкретні визначення.

І навіть абстракція і невизначеність - це зовсім різні речі.

Об'єкт дослідження - невизначеність - також нормальний об'єкт дослідження. Але для відповіді на Ваше запитання вистачить подивитися кілька філософських авторефератів, що там проголошується об'єктом дослідження.

[Блискавиця]

Філософам було б не зайве починати із читання підручника з Філософії. Вже, здається, вп*яте пишу, що філософія існує і як наука і як світогляд. Це дві різні окремі течії. І це найперша примітивна теза, яку знає кожен студент, який відкривав підручника.

[Take-Mau]

І це найперша примітивна теза, яку знає кожен студент, який відкривав підручника.

А мене дратувало, коли викладач починав тему "філософія, як наука". Досі пам’ятаю.

[Блискавиця]

Угу, це, звичайно, великий привід до того, щоб сумніватися у філософії, як науці ґґ

[Take-Mau]

Угу, це, звичайно, великий привід до того, щоб сумніватися у філософії, як науці ґґ

Це було сказано, щоб відкинути ваше звинувачення у не обізнаности, стосовно тих, хто не вважає філософію наукою, а не як аргумент на доказ тези.

Цей допис відредагував Take-Mau: 30.09.2009 16:45

[Блискавиця]

Привід називати філософію наукою не є у тому, що це написане в підручнику. Філософія відділилася від загального вчення про світогляд, у галузь, яка називається "філософія, як наука". Цю галузь досліджують не одну сотню літ. Тому дискутувати "чи вона існує" якось трохи запізно .

[Take-Mau]

Все міняється.

[Torry]

Я б сказала,що наука-це філософія!!!!

[Кава з козявками...]

Філософія не наука.
Так як наука рівняється на остаточно доведені факти.


от зараз і розберемось : )

[Роланд]

а я шось пригадую з курсу, що саме філософія і дала начало науці/наукам. при чому сама вона наукою звісно ж не являється. гм, цей спогад виглядає досить логічним)

[Блискавиця]

Цікаво було б сперечатися про речі, які ще не доведені тисячу років тому, а не про речі, які давно відомі ґґ. Ну нехай :

Філософія – це наука про загальне.
Що ж таке наука? Що включає в себе це поняття? “Наука – сфера людської діяльності, функція якої вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність; одна із форм суспільної свідомості” (Советский энциклопедический словарь. М., 1982, стор. 876). “Наука – форма людських знань, складова частина духовної культури суспільства; система понять про явища і закони дійсності . Наука має на меті дослідження на основі певних методів пізнання об’єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення (Див. Філософський словник. Друге видання. К.,1986, стор. 416).

Далі. “Мета науки – опис, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності, котрі складають її предмет . на основі вивчення законів, що відкриваються нею” (Див. Философский энциклопедический словарь. М., 1983, стор. 403, підкреслення моє – В. Б.).

Отже, для науки (будь-якої) важливими структурними елементами є: 1) предмет дослідження; 2) закони, котрі вона відкриває; 3) понятійний (категоріальний) апарат, котрий вона використовує; 4) методи дослідження явищ і процесів дійсності.
Філософія, як наука, має всі ці структурні елементи. Вона має свій предмет, свої закони розвитку, свій понятійний апарат, і свої методи, що дає їй можливість адекватно відображати об’єктивну дійсність.

Що є спільним для філософії і науки? Спільним для філософії і науки є те, що: 1) філософія і наука є формами суспільної свідомості; 2) філософія і наука здобуті знання представляють у теоретичній формі, у формі логічних доведень своїх висновків; 3) філософія і наука є структурними елементами наукового світогляду, тобто включаються в структуру світогляду; 4) філософія і наука мають однопорядкові структурні елементи (предмет, закони, поняття (категорії), методи дослідження). Разом з тим, філософія і наука мають і відмінності: 1) у філософії понятійний апарат, закони мають на відміну від будь-якої науки всезагальний характер, тобто екстраполюються на всі сфери дійсності; 2) філософія, як відомо, є форою суспільної свідомості. Наука окрім цього виступає ще як безпосередня продуктивна сила суспільного виробництва; 3) закони і понятійний апарат філософії виконують функцію загальної методології пізнання. Закони і понятійний апарат окремої науки виконують методологічну функцію лише для цієї науки; 4) філософія дає загальну цілісну картину світу. Окрема наука досліджує лише певну сферу дійсності і тому такої цілісної картини світу дати не може; 5) філософія включається в теоретичне обґрунтування будь-якого світогляду. Наука є важливою складовою наукового світогляду.

Також читаємо : Яка філософія потрібна сучасності?

[Katod]

вставлю свої п"ять копійок
пам"ятаю в нас на курсі філософії викладачка сильно гнала на всякі світобаченські інтерпритації філософії, і казала, що філософія це таки наука, придметом дослідження являється світ, як в інших науках, метод досліджень самий цікавий, який має використовувати тільки розум людини, і його здатність аналізувати, коли з мінімальних данних розвивається ціла теорія, яка несильно відрізняється від реальних результатів
філософія використовує логічний апарат, для аналізу і доведень своїх тез
я б співставив схожість взаємодії двох наук, фізики і математики, і філософії і логіки, а чого, не буду покищо поясювати

[Василь]

Проблема

пам"ятаю в нас на курсі філософії викладачка ... казала, що філософія це таки наука, придметом дослідження являється світ...

Справа в тім, що світ не є фізичним об"єктом, а абстрактним поняттям. Відтак предметом філософїї стає дослідження абстракцій. А тоді звідки в цій науці прийде конкретність та об"єктивність?

[Manfred]

Трохи вже існуючих визначень філософії:

ФІЛОСОФІЯ, -ї, ж. 1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. // Яке-небудь або чиє-небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2. чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. Філософія математики. Філософія права. 3. розм. Абстрактні міркування відносно чого-небудь. // Переконання, що склалося з приводу чого-небудь; концепція. Розводити філософію. 4. зах., розм. Філософський факультет університету. 5. заст., розм. Середній із трьох класів (риторика, філософія, богослов'я) духовної семінарії.

За тему, авторові респект!

Моя теза Філософія не є наукою, бо відсутній фізичний об’єкт, який був би предметом її дослідження як науки. Грубо кажучи - скільки філософів, стільки й філософій.

Загалом, згоден, але є така царина з дещо розмитим визначенням меж, як фундаментальна наука, як на мене, філософія і є фундаментальною наукою:

Фундаментальна наука - область наукових досліджень, зосереджена на пошуку основних законів природи, розумінні будови Всесвіту © Вікі

Ну і ще мені здається, що філософія це дуже тонка протока, що час від часу пересихає, між релігією та наукою. І все ж, саме вона сполучає цих инколи "непримиренних ворогів та антагоністів".

[Katod]

Проблема


Справа в тім, що світ не є фізичним об"єктом, а абстрактним поняттям. Відтак предметом філософїї стає дослідження абстракцій. А тоді звідки в цій науці прийде конкретність та об"єктивність?

в цьому запитанні ти вже ставиш проблеми якими займається філософія, а саме, чи світ являється повню абстракцією, чи він реальний, адже все що нас оточує інтерпритується людським організмом як відчуття, які теж є абстракцією, і їхня внутрішня інтерпритація абстрактна
конкретність та об"єктивність залежить завжди від предмету над яким працюєш, якщо цей об"єкт абстактний, то і об"єктивність має чисто абстрактний характер
взагалі будьяка область людських досліджень, будьяка наука два рази проходить через своєрідний ЦАП-АЦП перетворювач, для розв"язання проблеми, її треба ідаілізувати, тобто зробити якумога абстрактнішою, для того, щоб наші абстрактні апарати могли вскрити суть процесу, а потім, якщо ми зрозумієм, що процес якось можна використатти, тоді ми і створюємо абстрактні інструкції, схеми, креслення, і тільки робітник, який все те робить втілює абстракції в матерію
хоча, це теж ще під знаком питання, матерія наша абстракція, тому нема переходу абстрактного в неабстракне, це філософська проблема