Думав то тільки у мене щось схоже, але виявляється - ні. Та от власне до чого я лозу хилю - яким чином краще виховувати дітей? Показуючи поганий приклад чи хороший? Часто хороший приклад залишається поза увагою дитини. А поганий може залишити непоправимий слід чи то на психіці чи то на здоровя. Але, разом з тим, я можу впевнено говорити що я не питиму спиртного саме через поганий приклад, який весь час показував батько Але чи не завелика ціна такого виховання (якщо це взагалі можна вихованням назвати)? Адже й від поганого прикладу дитина "поганою" стати може, думаючи що це є норма.

Голосування тут ні до чого, головне думки

читай книжку Берна - "Люди які грають в ігри". Розділ про дитинстство і сценарний апарат. Про сценарій - коли люди все життя живуть так як їм наказали в ранньому дитинстві батьки. І антисценарій - коли люди роблять все навпаки. Тобто коли людині кажуть добре вчитись вона спеціально не ходить в школу\коледж\універ.
До чого я це веду. Сила прикладу не залежить від того чи він поганий, чи хороший. Крім того самі розумієте що поняття поганий і хороший дуже відносні. Берн наприклад виділяє 2 типи сценаріїв. Сценарії Переможця і Невдахи.
Берн

оооооо... Неймлес правий! почитайте Берна!!
що ще цікаво, той приклад і і настанови, що ви дасте дитині згодом сформатуються у одн з трьох її его-станів - Дорослого, що дуже заважає будувати такі сосунки як Любов і Інтим. Хороший чи Поганий - все відіб"єься на індивідуумі. Плюс, залежно від того, чи є той приклад складової якоїсь гри теж залежатимуть його наслідки

По-моэму, дыти виростають невдоволеними вихованням у сымях, де батьки, власне, слухались "розумного дядечка, який написав розумну книжку" або "сусыдку тытку Тамару, яка виховала своъх 5 дытей, ы як: он ъъ на руках носять". Прислухатись слыд в першу чергу до дитини ы проектувати на себе, як б тобы було на ъъ мысцы. В другу чергу до себе, чи не робиш ти з дитиною те, що колись робили з тобою. Ы, насамкынець, вже якщо не знаэш, що робити - выдкрий книжку або послухай чужоъ поради.

А взагалы, найкраще - це навчити дитину саму себе виховувати через власны помилки та удачы (допомагаючи врешты у критичних ситуацыях).

Ы, насамкынець: дитина - це ынша людина, ы тому, не думайте, що ви знаэте краще за неъ, як буде краще. Выд того. що ви пропонуэте було б краще вам, ы то невыдомо

З. Ы. Тут, зараза, украънського шрифту нИма, а встановлювати не вийде. Тож, читайте як э

Берн не вчить виховувати, він пояснює взаємодію комунікативних процесів і систему розвитку а взаємодії особистості

Взагалі найкраще коли батьки по справжньому люблять дитину і у справі виховання дитини прислухаються до свого батьківського інстинкту а не до всяких технік виховання, порад інших людей\книжок, до своїх прєдрассудків - класових, релігійних, політичних і т.д. Не треба ускладнювати і собі і своїй дитині життя.

Не бачив досы жодноъ людини, яка б навчилась керувати лытаком виключно з ынструкцыъ користування


Ны в якому разы дитини любити не варто. Дитину слыд розумыти

З. Ы. А взагалы, якщо хтось видасть тут "нехрестоматыйну думку", то вона буде здебыльшого описувати те, що дали або не дали в дитинствы. Кожному своэ, а задовольнити все ныхто ныколи ще не змыг

З. З. Ы. Пышло выдхилення выд основноъ теми. Щоб трохи повернути, скажу: слыд умыти не показати приклад (добрий чи поганий), а показати переваги чи недолыки цього прикладу. Показувати приклад умыють тисячы, допомогти проникнути у суть одиницы.

А одне другому не заважає. Ще раз кажу - природа про все подбала. Треба довіряти інстинкту.


Зате інтрукція допоможе зрозуміти будову і принципи дії літака) Літака любити не варто літак слід розуміти))

Комбінувати треба. наприклад дуже корисні модні тепер в глянцевих журналах "вредні поради", коли з інших сміються перед тим як сміятися з себе.
хороша порада сприймається лише тоді, коли хочеш щось зробити, чи чогось здобути (наприклад повагу), але не знаєш як. тоді діє корисна порада - навчити як здобути бажаного. Ну і навпаки.
От, наприклад, є в мене знайомі, яких треба водити по школах, показувати дітям наслідок куріння трави.

Одні й ті ж приклади на людях, що вживають алкоголь чи наркотики, можуть бути і рекламою і антирекламою, з якого боку подивитись.
Так само й приклади злодіїв, та інші.

Виховувати потрібно, до особливостей дитини. Книжка не може дати гарантії, що саме так буде, бо вона не знає (хоч, думає, що передбачає) з якими рисами характеру народиться маленька нова людина. Показувати приклад хороший варто, та не кожен з малого віку буде вбирати це як губка. Думаю, дітей потрібно так виховувати, щоб давати їм розуміння, і усвідомлення того, де є погане, а де хороше, бо про великий відсоток самовиховання, саморозвитку теж не можна забувати.

виховуючи дитину потрібно показувати лише позитивну сторону медалі , а гіршу їй життя покаже

Це типу з воза та й у піч? Прямо як у "Бійцівському клубі"? Ризиковано.

але якщо будеш показувати дитині погану сторону життя , то й такою вона може і ворости , теж резиковано

Тут не погоджуся. Тримати дитину під парасолькою - це робити їй так насправді кривду. Прийде нещастя, невдаха, чи щось не те і буде шок як вдарення в голову.

Ага, значить краще ростити її в своєму мирному світі, а потім коли вона вийде між люди, зіткнеться з життя і не знатиме, що робити, винною почувати себе не будеш?))

Дитина виходе в світ і зтикається з життям ше в садочку ну накрайняк в школі. Такшо всьо нормально)

я маю на увазі показувати лише хороші вчинки оскільки в повному позитиві не можна оскільки дитина відвідує садочок і школу ( це можна рахувати не позитивну частину її життя ) чому я маю себе почувати винною , тому що показувала кращу сторону життя і незаставляла страждати ( так як страждають діти п'яниць і батьків дибоширів ) ?

Так, подавати приклад хорошого потрібно. І ніхто не заставляє когось страждати. просто дитина повинна усвідомлювати, що не тільки хороше, а і погане. Баланс навіть у всесвіті зберігається. Хоча, думаю, взагалі батьки дарма роздумують, як виховати дитину, все рівно, коли ростиме, багато чого залежить від друзів, оточуючих.. А підбирати дитині друзів, погодьтесь, то вже маразм))

а хто говорить про підбирання друзів ? моя мала ( сестра ) пішла до бабусі у двір то там такого навчилася " Вишла зіна з магазіна ..." шо вуха в'януть ) але ж ніхто некаже негудяй з тим хлопчиком бо він поганий , бо вона всеодно непослухає )))

Думаю, що ніяким чином неможливо нередбачити, якою виросте дитина, тому що в житті на неї впливає надто багато різноманітних чинників, в тому числі й виховання, бо це теж чинник.
От в мені загалом, зараз майже нічого того, що закладали батьки у дитинстві немає, бо я багато думав і читав із самого дитинства (вибираючи самостійно шо читати) .

Тому що треба пояснювати різницю між "погано" і "добре", про що вище зазначили.
Мій начальник своєму сину розповідає, як він погано вчився, і за навчання не лаїть - і все гаразд!

Не всіх дітей ходють в садочок, тому от.

А чому він поганий?..

Навіщо передбачти, якщо можна виховати?
Я тримаюся думки "знання деяких принципів компенсує незнання деяких фактів"©, тому приклади дитині треба давати не "хороші" чи "погані", а явні й життєві.

обично батьки нав'зують дитині негативну думку про дитину яка щось погане зробила або сказала

Надайте статистику, бо в мене інші відомості щодо відвідування дитячих садків.
А що поганого зробив чи сказав той хлопчик?

я не маю наувазі всю країну а навожу приклад нашого міста )
а якщо я скажу про діти вчать один одного , то мене просто забанять модери

Ну, тут я вам допоможу - поставлю питання інакше: чому ви вважаєте, що зроблене хлопчиком - це "погано"? Або: чого саме він навчив іншу дитину, і чому це "погано"?
p.s. Якщо ви і цього разу злякаєтесь медіяторів, то я просто ризикну висловити думку щодо події з хлопчиком без уточнення обставин.

по перше : це не я так вважаю
по друге : якщо уважніше ще раз прочитати мої попередні дописи то там вказано , якщо одна дитина щось поганого навчає іншу , то батьки настроюють свою дитину проти іншої , мовляв цей хлопчик поганий
ПЕС : цікаво було б почути вашу версію

Справа в тому, що неможливо навчити поганому. Погані - суто дії, але не уміння. Якщо погано, що дитина ліїться "брудною російькою лайкою"©, то проблема ж не у лайці як такій? І я, і ви, й усі інші тут присутні чудово обізнані на цій лайці, але в її вживанні. Як можна "навчити" диниу вживати лайку недоречно? Тільки набрехавши про "крутість", "модність" або "дорослість" цього шляху. Але "крутим", "модним" і "дорослим" є багато чого, і тут батьки мають заздалегідь пояснити дитині, що вищезазначені умови не є істотини при виборі її поведінки, що дорослі люди керуються насамперед вищими поняттями виховання, культури та моралі, а не ницими "круто" або ,"модно", тим більше "доросло".
Відповідно, якщо хлопчик навчив іншу дитину матів, то сам факт знання матів не є приводом для їхнього вживання; якщо ж хлопчик навчив дитину матюкатися - тобто вживати мати "наче дорослі", то він не поганий, а невихований, а по простому - дурень; якщо хлопчик навчив брехати, то погано не вміти брехати, а робти це /мій начальник, доречі, із захопленням спостерігав, як його син вчився брехати - протроху так, поступово, але не зі злості, а задля дрібничок типу "плякаєш? - ні, не плякаю! - що сталося? - нічого не сталося"/; можна ще навчити шипки бити, але знову таки, проблема не у бити, а в робити, і у поясненнях дитині, що то є злочин й адміністративна відповідальність.
Тому хлопчик про мене не винен, а винні як раз батьки тої дитини, що не запобігли або не усунули вади нових знань власної дитини.
Поки що якось так.

zav, многа букафф. Але думка загалом зрозуміла. Але фішка в тому що батьки того хлопчика якраз може і казали йому що не можна матюкатись. А він всупереч їм це робить. Типу: я крутий, я роблю що хочу, і пофіг що кажуть батьки. Кажуть не матюкатись - я матюкаюсь. Кажуть ходити до школи - я прогулюю уроки. Кажуть не пити і не курити - я бухаю і димлю як шмаровоз. І т.д. Крім того тут ше така фішка що дитина бере приклад з самих батьків. Типу батьки самі матюкаються. При дитині. А їй кажуть - "тобі не можна, ти замалий". Що на думку дитини означає - "тобі можна буде коли ти станеш дорослий". От тобі і пояснення тої "дорослості" про яку ти говорив.

оце настрочили ))) да мені впринципі всеодно винен-невинен , але мені цікаво , як можна навчиту адміністративного права в 5 років , і пояснити що це таке ??? маєте приклад ???

Ну, й дурні батьки тому що. Не варто забороняти "неможна, нізззя"© дитині будь-що, але треба пояснити чому це робити не є правильно або доречно /не плутати з добре-погано/.

Тому що треба не просто "давати приклад", а пояснювати суть прикладу - погано чи хорошого - нема різниці.
Узагалі більшість прблем виховання вилазять із батьківських хитрощів попередніх років: колись сказали дитині, що от так, а вона згодом робить так,як сказали, а батьки дивуються, бо не очікували такого швидкого прогресу дитячого інтелекту. Нефіґ, тому що, хитрувати у вихованні - все-одно вилізе!


По-перше, у п'ять років дитина доволі розумна й багато чого може зрозуміти, тмоу не треба лякатися пояснень.
По-друге, можна тупо розбити шибку самому /в ювелірному магазині або ще десь, ґґ/, можна пояснити на прикладі купівлі-ламання іграшки дитини /тут недосвідченим батьками настанова купляти одраз дві іграшки, щоби після ламання було чим втішити дитину, ги/.
По-третє, якщо у 5 років батьки не змогли пояснити дитині правила поведінки, то чого карати дитину? Вони ж нездари, а не дитина, тому що "нема поганіх учнів, проте погані вчителі©.

а то.


(Одинадцятирічний Абдалла дивицця крізь діру, яку напередодні лишила куля, що вбила його матір. ЇЇ було вбито пострілом ізраїльського снайпера коли вона сиділа на кушетці разом з дітьми в їх домівці в Рамаллі)

дитині потрібна увага, і якщо він бачить реакцію на поганий вчинок він буде коїти його ще раз, на погані вчинки реагувати не треба досить сильно, якщо є можливість краще зовсім не звертати увагу, а гарні вчинки треба заохочувати. Таким чином дитина зрозуміе, що вона отримае увагу чи заохочення тільки у випадку правильної моделі поведінки.

в дитини буде психічний розлад