В садок ходила з трьох років. В принципі базову підготовку до школи отримала саме там, до того ж досвід спілкування з іншими дітьми, також здобувся. А ще перша любов, і перша бійка за хлопця - ех, як давно це було...

В дитсадок я пішла після яслів, зараз навіть не пам*ятаю скільки тоді мала рочків. Спочатку не подобалось, навіть втікала пару раз, тільки от жаль, що 35 річна тьотя все таки має значно більшу вмілість до бігу ніж 4 річна дівчинка.
Проте як на мене дитсадок має більше плюсів наж мінусів, спілкування один з найбільших його плюсів.

А я такого взагалі не пам*ятаю. Це вже скоріше почалося у школі. У дитсадку я взагалі хлопців боялася.

Я виховувалась вдома тому що в мене 2 бабусі-вчительки молодших класів,в школу йшла на рівень вище за своїх однолітків. Не так часто простуджувалась,не так часто підхоплювала якісь інфекції,харчування відмінне і увага відповідно) Може правда я зараз така закомплексована саме через те що мені не дали в дитинстві почати розуміти світ і спілкуватись,тоді як мої однолітки вже розуміли що треба стояти за себе)

Я відвідувала дитячий садок в дитинстві протягом певного періоду. З однієї сторони це добре, оскільки дитина з молодшого віку спілкується з однолітками, вчиться дружити, постояти за себе при потребі. Деякі діти, які не ходили в садочок з перших днів школи просто "губляться" в новому колективі. Вони бояться. Коли я це ще переросла ще в дитячому садочку. Мінусами є часті простудні захворювання, недостатнє і не дуже якісне харчування, відсутність достатньої уваги.

дитсадок то добре, є звичайно купа мінусів, ніхто так не догляне дитину, як мама..але...дитина пристосовується до соціуму...

Правда я в садочок ходила тиждень мене приводили, я з криком маму відпускала, ставала в вікні і ревіла....і так поки мама не приходила ))).....мами на довго не хватило)))

Ото й справді брєд. на фіга псувати дитині здоров"я виправдовуючись тим,що її треба привчати до соціуму. Можна подумати це єдине місце де вона може з дітьми спілкуватися.

Сама в садок ходила, звісно ж, батьки працювали, ніхто б так зі мною не панькався... Загалом враження нормальні, я дуже любила підвечірки - молоко з печивом Досі згадую))) Але також досі згадую й інше: не могла вдень спати, але не бушувала, коли виховательки виходили з кімнати, а вони підглядали за нами через верхні вікна, і одного разу, коли побачили, що я просто лежу з розплющеними очима, одна з них ввірвалася в кімнату, почала витягати мене з ліжка з криками: "Я тебе в яслі відведу! Там тебе навчать спати вдень!!" (а я тоді в старшій групі була). Від таких неврівноважених ніхто не застрахований...

А чому так зразу категорично. що в садках псується здоров"я дітей... Садків багато, так як і вихователів, є з чого вибрати. А куди діти дитину, коли батьки працюють цілий день? Віддавати "на виховання" вулиці чи "дворовим" друзям?
В мене племінник ходить в садочок і дуже задоволений. Багато друзів. спілкування. дійсно, привчання до якихсь соціальних норм. Харчування теж нормальне. не скажу, що там домашня кухня. але дитина не скаржиться. що щось не смачне.. Врешті. сестра коли віддава малого в садок, цікавилась у інших батьків, діти яких уже туди ходили що і як, який рівень виховання. що собою представляє вихователь.... Жодного разу за 3 роки скарг з боку сестри небуло...
Особисто я з дитсадка винесла тільки хороший і позитивний досвід. Моє виховання в садку поєдналось з вихованням батьків і бабусі... До речі, навіть кілька хороших друзів у мене є ще з тих часів.. так що тільки позитив...

Віддавати дитину в садочок чи ні - то справді дилема для батьків, бо біля кожного плюса свій мінус.Але часто на рішення батьків "йдемо у садок" впливають не оті плюси чи мінуси, а потреба нагляду за дитиною, бо більше нема кому.Особисто я б у такій ситуації наймала би няню, бо садки нашого містечка - жахливі.Але містечко маленьке, знайти кваліфіковану няню і не напоротися на неврівноважене стерво - важко, а родичів близько нема.Тому мій вибір садочок як місце, де передусім буде нагляд за дитиною, а вже потім спілкування з дітьми.Думаю, належну адаптацію до суспільства я зможу дати синові, частіше беручи його зі собою в гості, на прогулянку тощо.

у нас садочок гарний..
Віддав двох - не жалкую.. і дружина трохи відпочине, і діти не самі будуть..
Окреме вітання Тетяні миколаївні - напевне "остання з могікан" Вельми хороша вихователька..