Все більшу к-сть діток батьки не відводять до дитячих садків, а займаються їхнім дошкільним вихованням вдома. Що краще, адже є дві сторони в медалі. Зодного боку, вдома дитина приглянута, але відсутній такий важливий елемент дитсадка, як колектив та посійне спілкування з однолітками. З іншого - далеко не завжди умови дитсадків є задовільними, до чого додається стрес малого(-ї). Отже, дитсадок: плюси та мінуси.

Я займався по секретному комбінованому методу. Ходив 1 раз в тиждень в дитсадок, робив там збиток і потім решту днів дома сидів і тероризував усіх!!

Мабуть це залежить від того як на це дивитися. Я маю на увазі, що як ти говориш багато батьків виховують своє чадо вдома, проте хоч і батьки, але вони не взмозі виховати (я так вважаю) хоч навіть і свою дитину так, як це мають зробити кваліфіковані вихователі. Адже батьки навіть можуть крикнути на дитину коли щось не так, а в дитячому садку цього не зроблять. Бо відомо що саме в дитячому віці діти найчутливіші, і якщо до них не правильно підійти то потім пізніше помилку важко буде виправити... + вдома батьки не постійно ж будуть ним займатися.. то те то те, а дитина сама будев в той час як вона б у дитсадку була в колективі дітей...

За умовами дит_садка ви можете слідкувати і обирати той що вас задовільняє (що правда вибір держ. закладів не такий вже й великий але існують і приватні - кому по кишені звичайно). Але бачив тих дітей які приходили в школу з "домашнім вихованням". Вони просто не спроможні адаптуватися в класі. Ім надзвичайно важко і з рештою вони просто вилітають як з колективу так і з навчального процесу. Тому я категорично за дитячі садки. Що правда уряду не завадило б згадати про них і збільшити фінансування "свого майбутнього".

та не тільки фінансування а ще й мають звернути увагу на категоричний недостаток самих корпусів для дитсадків. Батьки мають за пів року ставати в чергу, щоб тільки їхня дитина потрапила в той дитячий садок. Я сам не знаю, своїх дітей ще не маю, але думаю, що ще й хабара треба давати щоб туди потрапити

півроку - ще нічого. Подруга домовлялася за рік до того і була шмушена в серпні ще і патити

от і у мого двоюрідного брата є маленьке чадо (2 роки) скоро в дитсадок. Говорю ж треба раніше іти, домовлятися, дізнаватися що і як... А він як отой пофігіст.. "та нехай, та нехай.... що там так важко втовпитися? Ще рано" Я вже не знаю що йому казати(( Та й навіть знайомих в дитсадках немає, щоб як говориться "по знайомству впихнути"

Я обома руками за дитсадки. Крім вище названих плюсів дитсадків додам ще один. Бажано, щоб в дитсадку дитинка перехворіла "вітрянкою", тому що якщо хворіти в більш пізньому віці, то особливо у хлопчиків потім виникають важкі наслідки після хвороби.
Якщо дитина буде знаходитись вдома, то набутий імунітет буде набагато слабшим.

 Я відходила у дитсадок, а на вітрянку захворіла у 15 років) і нічого, мені навіть сподобалося) прикольна така болячка: лежи собі і чешися)))

я щось взагалі не памятаю, щоб хворів на вітрянку.... а може таке бути що на неї не хворіють?

Ce tochno. Ya ne hodila v ditsadok i potim u mene buli problemi. Meni prosto bulo duje nezvichayno, navit' nepriyemno siditi u odnomu klasi z 25 inshih ditey, prosto ne znala scho robiti i yak buti... Tomu zavjdi bula des' zboku i spochatku ne drujila mayje ni z kim... Navit' zaraz (a meni 19 rokiv) meni ne duje priyemno znahoditis; v kolektivi de bil'she 5 lyudey...


@ =MAVKA=
I ce tochno, imunitet u mene buv duje slabiy (zaraz vje normal'niy), a vitryankoyu ne perhvorila...

Пане bendera.UA, я з вами повністю не погоджуюсь. Беру з власного прикладу, я жодного дня, жодної хвилини не була в дитячому садку і вже Слава Богу майже 21 і нормально, ніяких проблем з колективом не було. Домашнє виховання ж не означає сидіти вдома безвилазно, як в тюрмі, майже кожного вечора в мене був "дит. садочок" з однолітками в дворі, дітей було, хоч греблю гати. А словосполучення "дитячий садочок" в дитинстві в мене викликав істерику, там треба було спати, їсти і гуляти по розпорядку!!! Не знаю як кому, а для мене це просто було нестерпно!!! Це по-перше, а по-друге, зараз виховательки на 90% МЕГЕРИ, які знущаються з діток, вони діток просто ненавидять!!! Я б не хотіла, щоб над моєю дитиною знущалась, якась психічно хвора.
Так що я за виховання вдома

Ви як завжди приємне виключення з загального правила. Можливо й дійсно треба було зазначити - "переважна більшість", а не бути таким категоричним

Ото ж бо й воно. На істериках багато дітей зловживають. На мене як на батька така поведінка взагалі не впливає. А дитсадок в данному випадку прививає дітям дисципліну і зосередженність, що знадобиться їм і в школі і в подальшому житті.

Де факти що саме аж 90% - мені таки не попадалися, а вже дай бого 2є дітей через цей "виховний заклад суворого режиму пройшли". Навпаки - що в мене, що в дітей про їх виховательок тільки приємні спогади.

А якщо не має можливості? І працювати треба і жити за щось.

Вельми дзенькую, пане bendera.UA



Це вже інше питання, проблему в цій темі поставлено так що хто "за" чи "проти" дит. садків, а не про те, що діток нема на кого залишити, лише цей "виправний дитячий заклад"

Якраз це і є ще одним + дитячого садка.

По моєму він же і єдиний...

Чогож відразу єдиний. Зараз наприклад перший клас прямо при дитсадках зробили - так би мовити "помякшений режим")))))))))))) Так що хоч круть - хоч верть, а без дитсадка вже нікуда)))))))))0

Я за дитсадок. Там дитина починає свої перші кроки в суспільстві. Спілкується, виховується, виживає...
Мінуси: хвороби. Але і тут є свої ньюанси, бо: 1. немає гарантії, що вдома дитина не захворіє. 2. Хвороби в деяких випадках загартовують організм.

Йа теж за!Спілкування то є дуже важливо для дитини!Вона потроху починає пізнавати світ,починає спілкуватися з людьми..А що вдома?Тільки мама-тато?Не боїтеся,що дитина може стати маминькиним синком\татовою донькою,про яких вже йшлося??Як на мене,якщо вже не відправляти дитинку у дитсад,то компенсувати треба це вулицею,тобто частіше випускати дитину на двір,щоб та гралася із однолітками..а,як відомо,вулиця то не дуже безпечне місце для дитини 4-5 років.Тому вже краще вона бавиться та спілкується у дитячому садочку

Але на вулиці дитина буде лише гратися (як вже зазначала і пані Мурзілка), а в дитсадку вона здобуде досвід спільного навчання, роботи, взаємодопомоги у подоланні певних складнощів - вулиця того не завжди дати може.

Я теж за! В садочку діти дійсно розвиваються, у всіх напрямках: і в ігри грають, і віршики вивчають, і харчуються нормально, на прогулянки ходять, батьки не завжди це можуть дати, навіть якщо дуже хочуть. В мене подруга - кваліфікований вихователь і дуже любить дітей, в такі руки я б без вагань віддала свою дитину.

От от!Тим паче!тому йа тільки за дитсад!

Вулиця,то вже крайній випадок

ага, я там набув щиру ненависть до манки і масла на хлібі

Аналогічно (я про манку)

Якщо у батьків є час і можливість і, саме головне, бажання займатись своєю дитиною, то ніякий садок їй впринципі не потрібен. Якщо є клепка в голові, то вони знають, як розвинути в своїй дитині якості, які їй надалі будуть потрібні. Просто треба займатись цим, а не просто :встав, поїв, надвір порпатись в болоті.
Хоча садок- це звичайно весело. Особисто я там вперше почула багато лайливих слів, освоїла прийоми самозахисту від поганих хлопців (коліном між ноги, як мені пояснила подруга), і зрозуміла, що молоко і все що з ним повязане- зло.
А взагалі, як на мене, непоганий варіант, щоб дитина час від часу і в садок ходила, і з батьками час проводила, якщо їх робочий графік це дозволяє

Я б сказала, що найкраще виховання звісно ж вдома, якщо умови благополучні, а ще краще - з приватним вахівцем (гувернанткою)).
Але віддавати дитину в дитсадок теж треба, інакше вона не навчиться виживати у колективі собі подібних і в школі стане вигнанцем.
Якщо ж це буде приватна школа, приватний ліцей, гімназія і так далі, де кожен сам по собі і важливо тільки "хто твої батьки" - тоді інша справа.
Але після такого повного відокремлення від суспільного життя людина може вирости відлюдьком.

З однієї сторони дит садок гарна річ, але з іншої хто знає які вихователі будуть...

Я в дитсадок не ходив, а одразу пішов до школи в 6 років. Тепер навіть не знаю, чи добре це... З однієї сторони, виграв рік життя, а з іншої, до вступу в інститут, комунікабельність мені взагалі не була притаманна...

Із того, що я бачив останнім часом серед знайомих, то найкращим є виховання вдома, із залучнням із 4 року життя до дошкільної підготовки в садочку.

А це погано. Режим дисциплінує, особливо змалку. А зараз хіба ми не робимо усе по розпорядку? І інститут, на роботу, та куди б ми не йшли, яким би ділом ми не займались - правильний режим є першим ділом. І нічого поганого у дитсадівському розпорядку дня не бачу, навіть навпаки.



Тааак, а це вже друга тема. Дуже знайома ситуація, дуже... Чому в деякі дитсадки приймають на роботу таких жінок, які, по-перше, не люблять дітей, по-друге, просто зганяють на них свою злість? Я в дитинстві з раннього віку ходила в дитсадок, ніколи не скаржилася, і вихователі були хороші, і кормили добре, і тепло було. Але десь коли мені було років так 4-5, був у моєму дитсадку ремонт пару місяців і, зрозуміло, батьки тимчасово перевели мене до іншого. А там я побачила дуже багато нового. Однаго разу під час денного сну я не могла заснути, у мене почався сильний кашель. І що видумаєте? Спочатку на мене гримали, що я заважаю іншим дітям спати, а замість того, щоб відвести до медсестри чи якимсь чином заспокоїти кашель, мене підняли з ліжка ще й наказали. Ось такі бувають мегери! І якщо мати на увазі, що в перший дитсадок я ходила з задоволенням, то в цей я йшла з криками і сльозами, чомусь навіть боялася вихователів, які били дітей.
Висновок: завжди потрібно вибирати кращій варіант, звертати увагу і на вихователів, і на те, які умови в дитсадку. Бо дитсадок це завжди плюс! І спілкування з однолітками ( в подальшому дитина матиме багато друзів, це допоможе їй адаптуватися у щкільному колективі, воно ж легше, коли навкруги скільки знайомих), розвиваючі ігри, танці, пісні, батьки ніколи не зможуть дати дитині того, чим займаються кваліфіковані вихователі, бо у батьків скільки проблем, часто немає часу для дитини, а там цим займаються професіонально.

За садочок!! Я, як дитина, що змінила аж 3 садки( але це не через вихователів) дуже задоволена тим, що ходила в садок, а не сиділа вдома. Адже в садку я знайшла і багато друзів, і багато чому навчилась(я в садочку навчилась молитись...), та й батьки не були на той час такі багаті, щоб забезпечити мені няню чи щоб моя мама сиділа вдома.

садік однозначно!!!! там і друзів перших знаходиш!! а ті шо дома з мамою і татом, або ше краще з бабою,сидять, виростають якимись відлюдьками!!!

За відлюдьків ще й як згодна З бабусями та дідусями теж іноді сидіти можна, але ж не кожного дня. Коли діти ідуть до першого класу, відразу видно, хто ходив у дитсадок, а хто дома сидів. А ті що з бабами сиділи, в більшості випадків такими й зостаються, мало з ким спілкуються, замкнуті якісь, неактивні, невпевнені в собі і погано почуваються в колективі, іноді їм навіть важко найти спільно мову з однокласниками

Потрібна соціялізація, не можна тримати дитину вдома.

Ага, власне мене бабуся і виховувала. Але в дитинстві була нормальною дитиною, мала багато друзів. Вже в старшому віці через певні обставини почала прагнути самотності і стала асоціальною. Розчарування якесь. Своїх дітей буду віддавати в дитсадок. Можливо вони виростуть більш відкритими з оточуючими.

Що є дитсадок, що немає - у школі всього навчать. З одного після дитсадка лекше йти в перший клас, пристосуватися до життя в колективі, з іншого - без нього повна воля, гуляєш стільки хочеш, їздиш, спиш до пізна,.. і дивишся як твої друзі щоденно встають чуть світ і у будь-яку погоду (незалежно від бажання) йдуть туди.
Сам у дитсадок не ходив

Нормальні приватні дитсадки з гарними викладачами та умовами - я тільки "за".
Але наші державні - ніколи в житті.



Варто мені було піти до дитсадка - і з хвороб я після того десять років не вилазив, сидів вдома (а точніше - їздив електричкою з матір'ю навчатися до університету Шевченка, поки не пішов до школи). Імунітет набувається не киданням дитини у відро з помиями.



З якого доброго дива? Вони на вулиці не з тими самими дітьми грали?
Проблеми з колективом це:
а) провина батьків, які не навчили нормально ті проблеми вирішувати
б) вчителів, які не слідкують за тим, що у них в колективах робиться, а інколи ще й самі під'южують клас нападати на когось.
в) дітей, які змалку не знають, що таке колектив, а б'ються одразу на маленькі групи за територіальною, майновою чи ще якоюсь ознакою.



А пан bendera.UA не хоче віддати дитину до дитсадку десь за межами кивської окружної, до якого-небудь райцентру? переконаний, у нього думка відразу б змінилась.



Перші кроки в суспільстві дитина робить в пісочниці. До чого тут дитсадок? Це, швидше, перший крок в глобальному державному концлагері.



+1
Посадити б декого на те "нормальне харчування" після домашніх котлеток



Точно. Збити собі першу гоп-компанію, навчитись виставляти Маньку та Наташку на іграшки, потім молодшу групу - на цукерки. А закінчиться все, як закінчилось у моїх земляків - цвинтарем та в'язницею. Занадто мало у нас гарних соціумів.

Не можу не погодитись, але чия то проблема і хто винен на той момент вже не суть важливо. Пізно батєнька пити баржому як то кажуть..............
А з приводу "Вони на вулиці не з тими самими дітьми грали?" - то грати і навчатися (або досягати певної мети шляхом колективної взаємододопомоги) то зазвичай різні речі.

Ви знаєте хочу............ і з задоволенням то зробивби аби мав приватний будинок де небуть "за межами кивської окружної"............. Але нажаль того щасття не маю і найближчим часом не намічається................. Тому на той момент обирав садок, що ближче до місця проживання.......................... і саме тому донька як раз ходила в СІЛЬСЬКИЙ (навіть не райцентровський) дитячий садок. І нічого страшного в тому не було - одна користь)))))))

Не треба плутати сільські і міські та райцентрівські заклади освіти. Перші два якраз зазвичай дуже непогані.

садочок адназначна. шоп зразу навчили план курити, а не в всякі готи вступати.

Особисто я садок не любив (особливо тиху годину). Але незважаючи на це вважаю, що дитина повинна виховуватись у своєму колі. Окрім того в дитсадку дітей навчають того, що їм дуже згодиться у школі. Тож загалом-це позитив.

Та я й не плутаю................... ви самі спочатку про "стАлічні" зазначили, от і уточнив. А різниці між сільськими, міськими та райцентрівськими я особливої не роблю.................. тут все як і всюди (і в школах і в установах і на підприємствах) - де є гарний господар в якого душа за свою справу болить, том і порядок буде, хоч в селі, хоч в місті. Яскраві приклади можу особисто привести - шкільні та дошкільні заклади залізничних вузлів (переважно райцентрів). Там де не "тюхтій" закладом керує - стукають до керівників підприємств галузі та й просто підприємців.............. і з миру по нитці знаходять можливість підтримувати їх у належному стані. Особисто не раз виписував і завозив по проханню "своїх" (тобто моїх дітей) садків то пісок для пісочниць, то дерево, то швелера................ Головне не байдужим бути до своєї роботи.

Я вважаю, що дитячий садочок для дитини це досвід спілкування із своїми однолітками. :happy1

Дитину однозначно потрібно відправляти в дитячий садок. Але відправляти чи ні, вирішувати повинні батьки вже.
Моя думка: дитина повинна з малих років починати спілкуватись з іншіми собі подібними. Адже в дома в цієї дитини спілкування буде обмеженне, тобто батьків, родичі... вона ризикує стати замкнутою дитиною серед своїх одногодках. Може дитина буде нормально спілкуватись в середені сім"ї але за її межами... думаю ви мене зрозуміли.

Власне у нас вибору не було- працюємо обоє, отож тільки дитсадок. Ніяких негативних моментів в тому, що дитина там не бачу: росте в колективі і це головне, вчиться співіснувати з людьми змаленьку.

В мене приватний будинок,на вулиці було поооовно дітей, щоб з ними спілкуватися. В дит.садок не ходила. Дошкільне виховання в мене більш,ніж прекрасне: з чотирьох років вмію писати,рахувати і читати декількома мовами(українська,англійська та російська). Плюсів в осередках малої тупості не бачу. Дивилася нещодавно передачу "Тільки правда",так там у якості добровільної жертви була працівниця дитсадочку. так вона зізналася,що дітей у них годують простроченими продуктами, що для того,щоб вони спали у тиху годину їм додають снодійне....На фіга мені дитину калічити тим садочком?!

Так це ж не дитсадочок, а психушка якась. Може знайти інший?

То елітний дитсадок був. Ти що думаєш,що вони між собою дуже відрізняються? Якшо "нянєчки" якісь дівулі років на 5,ну,масимум 10 старші за мене...я б таким взагалі дітей не довіряла.

Не мала досвіду перебування в дитсадку (на жаль, чи на щастя). Проте браку в спілкуванні не відчувалося. Своїм вихованням завдячую насамперед бабусі. І претензій до того процесу не маю ніяких. А дитсадком мене у дитинстві лякали. Справді. За якісь провини обіцяли віддати до дитсадка. Я плакала й каялася (мої дитячі спостереження за тим, що відбувалося за огорожею, нічого доброго не віщували).

Ахах, а в мене є.
Пробув 1 рік перед школою.
Товста вхователька, яка всіх ставила в куток і на гречку під час тихої години, але я був хитрим, і вдавав шо сплю
А також було величезне бажання скоріше потрапити додому і дивитися мультки
О, так, і намагання писати рівні палички у якихось прерозумних зошитах.
Нічо воно мені корисного не дало.
Добре, що хоч батьки читати-писати навчили
Дошкільне виховання набагато більше розвине дитину. Звичайно, вміле.