Повна версія цієї сторінки: ПодвоєННя приголосних на кінці слова
Нащо вони там подвоюються? Це ж так незручно.
Цитата(Білий Дракон @ 3.12.2008 13:22) 
Нащо вони там подвоюються? Це ж так незручно.
Кому саме незручно? Тобі?
Читай буквар і абетку!
Як казав мій командир взвода нєзабвєнний страшний прапорщик Говако: "Читай афіші - будеш грамотним!"
Це обумовлено історично - явище, яке виступає в українській та білоруській мовах та не виступає в російській та польській.
Запис *tьj стосується для позначення як було в старослов'янській мові (тому завжди з зірочкою, це лише реконструція мовознавців), t - це символ приголосного.
Джерело
*Тут хочу помітити помилку, за англійсько-білоруським словником буде СУДДЗЯ
Джерело
Джерело
Крім того мушу сказати, що не завжди занепад [ъ], [ь] перед [j] спричинявся до подвоєння приголосних - у випадку губних приголосних (б, м, в, п) з'явився апостроф (любов'ю, б'ю, п'ю, м'ясо), у випадку "р" нічого не сталося. До подвоєння не дійшло також там, де вже були дві приголосні біля себе (листя, ненавистю). І не зважаючи на те, чи зручно чи ні (це суб'єктивне відчуття), умови створені історією мови важко/неможливо буде знищити.
Вибачаюсь, що вкотре посилаюсь на історію мови, але якраз історія української мови та лінгводидактика мене найбільше цікавлять та про це багато прочитала.
Цитата
Питання 4: Риси, спільні для української та білоруської мов (12)
(...)
Асиміляція звука [j] та поява подовження м’яких передньоязикових
*tьj < укр. суддя, весілля, білорус. судзя*, вяселле, рос. судья, веселье
(...)
Асиміляція звука [j] та поява подовження м’яких передньоязикових
*tьj < укр. суддя, весілля, білорус. судзя*, вяселле, рос. судья, веселье
Запис *tьj стосується для позначення як було в старослов'янській мові (тому завжди з зірочкою, це лише реконструція мовознавців), t - це символ приголосного.
Джерело
*Тут хочу помітити помилку, за англійсько-білоруським словником буде СУДДЗЯ
Джерело
Цитата
(...) а в інших пояснюється змінами, які відбуваються у звуковому складі мови (занепад голосних неповного звучання [ъ], [ь], випадання та уподібнення приголосних): життя, зілля, піччю, суддя (...)
Джерело
Крім того мушу сказати, що не завжди занепад [ъ], [ь] перед [j] спричинявся до подвоєння приголосних - у випадку губних приголосних (б, м, в, п) з'явився апостроф (любов'ю, б'ю, п'ю, м'ясо), у випадку "р" нічого не сталося. До подвоєння не дійшло також там, де вже були дві приголосні біля себе (листя, ненавистю). І не зважаючи на те, чи зручно чи ні (це суб'єктивне відчуття), умови створені історією мови важко/неможливо буде знищити.
Вибачаюсь, що вкотре посилаюсь на історію мови, але якраз історія української мови та лінгводидактика мене найбільше цікавлять та про це багато прочитала.
Саме через «де вже були дві приголосні біля себе» і викликає помилки. 
При перекладі виникають незручні ситуації, коли подібні речі важко пояснювати логікою.
Але дякуюю за пояснення. У правилах я не знайшов його в короткому і зрозумілому вигляді.
При перекладі виникають незручні ситуації, коли подібні речі важко пояснювати логікою.
Але дякуюю за пояснення. У правилах я не знайшов його в короткому і зрозумілому вигляді.
Для перегляду повної версії цієї сторінки, будь ласка, перейдіть по посиланню.