Ідея виникла на базі сюжету одного фільму, який скоро вийде в прокат "Пані Зачаття (Miss Conception)". За сюжетом молода дівчина дізнається від лікарів, що у неї лишився один місяць, аби завагітніти - після цього вона стане безплідною. Звісно, вона починає шукати гідного батька, але всі знайомі хлопці з її бойфрендом включно бояться питання батьківства, як вогню - надзвичайно, як на мене, доречна в сучасні часи ідея. Але якщо модератори вирішать, що ні - то хай чинять на свій розсуд
От стало цікаво, як би вчинили панове форумчани, якби їх половинці - нема різниці хлопцю чи дівчині - встановили такий діагноз? Розлучались би? Терміново вагітніли? Вирішували б в майбутньому взяти дитину з притулку, аби виростити її, як свою? Чи ще щось?

zav: рішенням медіятора розділу тему схвалюю.

Звичайно, все залежить від обставин. Але, напевно, шансу б не втратила

Якщо на той час вже є рішення щодо родини, то авжеж вагітніти, якщо ж такого рішення нема, то багато від обставин залежить - важко відповісти.

Боюсь відповідальності, страшно то всьо - діти і теде

З погляду фізіології, 1-місячний термін завагітніти - фактичне безпліддя. Але абстрагуємося від дурниці, закладеної авторами у основу фільму.
Немає сумнівів, що це половинка - хай буде таґ. Є сумніви - розлучення. (як ви зрозуміли, у шлюбі я не перебуваю, гиги) Щоб не пудрити обом мізки. Така-от фігня. Дитину з притулку - фігня, генотип має кермувати, в даному випадку - це купівля кота у мішку. А дітей з хорошими генетичними даними на вулицю не викидають (точніше, знайти їх малоімовірно). Але все ж щось б придумав, одна дитина - фігня, якщо заводиш - то більше.

відповідь на перший допис теми, є ж ще банки сперми, в яких зберігаються початки доблєсних мужів, які мріють про світле майбутнє, думаю, проблеми завагітніти нема

а от на тему можна смішно відповісти, щоб мати дітей, потрібно полюбому завагітніти

Я би потім усиновила дітей! Не вірю у вплив генів, вірю у виховання!
У мене є багато знайомих, котрі усиновили і/чи удочерили дітей, у них все чудово, діти чудові здорові виховані...

Місяць замалий термін, навіть, якщо вирішили завести дитину. Шансів не дуже то багато, особливо, якщо той місяць залишається у дівчини. Можна і яйцеклітин набрати, щоб запліднити їх потім, але процедура теж потребує часу, бо це не те саме, що піти в банк сперми і повтикати в журнальчик))). Я би спробувала таки напхатись гормонами і заморозити яйцеклітини.



Генетичний вплив - це не питання віри, це вже річ доведена, знаєтє лі)))

Зустрічатися варто з тим, від кого б хотіли мати дітей. Така умова є частиною визначення серйозності стосунків. Тоді проблем з тим мати чи не мати дітей зі своєю "половинкою" в такому випадку не виникатиме.
Щодо мене - буду пробувати завагітніти. Не вийде будь-якими способами - візьму прийомну дитину.

Так і знала, що хтось скаже щось подібне)
Не так вже і доведена. Дивлячись у чому, а здебільшого це забобони і стереотипи. Я думаю, переконана, що любов до дитини, належне виховання, гарний приклад у особі прийомних батьків можуть подолати гени!!!

а ще є хвороби, які вихованням не вилікуєш. та й не всі психічні бзіки можна подолати любов'ю.

"Дивлячись у чому" стосувалось саме хвороб і всього фізичного.
Не думаю, що у новонародженого можуть бути психічні бзіки, бо вони від психічних травм. А якщо дитинці вже рочків 5, то там все видно вже.


Солідарна!

наївна

Кажуть, був дядько, який ходив по воді... може чули?

Нє, ну, хто би казав, ну, чесно! Гигиги.

Більш вдалого прикладу годі було й шукати. Ще би про Девіда Блейна згадали)))


Тільки тому, що вірю, що не всі чоловіки казли? Вас це так засмучує?)

Мені дитина все одно не світить. Так шо я б ,мабуть, не "напрягалася" щоб завагітніти,бо я все одно збиралася брати на виховання дитину з дитячого будинку.

Що цікаво - коли народжують дітей, теж жодним чином не можуть гарантувати, що вони не матимуть спадкових хвороб чи ще яких вад. Адже ідеального набору генів ще не винайшли...

Найгірше те що потім діти взнають що вони прийомні і тоді вся ілюзія розвалюється на шматки.

законодавство (враховуючи міжнародні норми про права людини ратифіковані в нашій країні), закрема Сімейний кодекс, передбачають:
Право на материнство (стаття 49)
Дружина має право на материнство.
Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу.
Вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини.
Право на батьківство (стаття 50)
Чоловік має право на батьківство.
Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

Навіщо ж створювати ілюзії?..

Ну якщо пари за певних причин не можуть мати дітей то всиновлюють дітей щоб бути щасливішими... Їх можна зрозуміти

Я думаю, якби виникла така ситуація то зробили би дитинку... Але от з весіллям проблеми би були... за місяць весілля не організуєш

То нехай і вони розуміють, чим загрожує створення ілюзій.

Ага всьому своя ціна. Рано чи пізно.

А конче весілля робити? Тратити купу грошей на показуху для соціуму, тоді як треба буде все-таки немало коштів на саму дитинку?


Он-топ, народила б, пофіг хотів би потенційний батько чи ні. Думаю, навіть з дитиною в майбутньому знайшла б ту людину котра любила б мене і мою дитину.

У мене знайомі організували його за день. Прокинулись - вирішили "а чом би його і не одружитися" - пішли, подали заяву, через потрібний термін одружились. В джинсах і з компанією найкращих друзів. То було одне з небагатьох справді гарних і щирих весіль, на яких я був.



Безнадійних ситуацій не буває. Люди отримують власних природних дітей навіть за повної неможливості завагітніти самим.



То про партнерів в шлюбі. А мова ж йшла про дівчину, у якої і партнера ще нема.

В тих сім'ях, які я знаю (зараз на думку приходять 3 родини), то там дітки все знають.

Мабуть їм треба говорити чим пошвидше і самим батькам, бо потім, коли вони вже будуть зрілими і коли хтось інший скаже то можуть такого і не простити...


Мдя вам би тіки веселитися...) Весілля не головне. От мій знайомий 1 одружився влетів у 10к зе. і розвівся через рік. Головне щоб людина була та...

Що означає НЕ ПРОСТИТИ? Якщо батьки пішли на такий крок і чи раніше чи пізніше розповіли, що дитину усиновили/удочерили і правльно і спокійно зуміли пояснити причину такого кроку, а також те, що усиновлена дитина могла б все життя шибатись вулицями - дитина зрозуміє все...

Той факт що це дитина не означає що вона зрозуміє. Зрозуміє більшість і то якщо правильно це донести.

Тю.. Ну а я про що?

про те що зрозуміє обовязково

мої друзі одружились як хотіли вони. були батьки та свідки. ні ресторанів, ні салютів, ні сукні-бочонка.
гарна елегантна сукня та найближчі люди поряд. святкування з шампанським та шашликами?
батьки і пальцем не ворухнули.

до того ж дитину за місяць зачати просто, і вона не одразу народжується. так що часу ще повно і на розпис з вінчанням і на сабантуй для особливо бажаючих. до 3-го а то і 4-го місяця жінка практично не набирає вагу. та при великому бажанні все робиться за тиждень максимум, навіть дуже пишне весілля.

онтоп. я б народжувала. думаю і мій чоловік був би не проти.
* не одружена. чоловік в сенсі коханий, з яким живу. для деяких тут то не чоловіком зветься

я вважаю шо кохання включає в себе й бажання двох зробити нове життя, коли такого бажання нема - шось тут не тойво

і які б там "плани" не були в людей, але "незапланованої" дитини не буває!!! є просто спільне дитя - декілька кілограм продукту спільних зусиль і почуттів

п.с. якось подруга вже було думала шо вагітна, так я мала затримку три тижні... і хлопцю сказала, який спокійно до цього віднісся і з усією відповідальністю планував готувати весілля, а коли почув шо це фальшива тривога, то дуже розчарувався, бо вже придумав як назве сина

Весілля відтепер обговорюється втам, тут іде палєміка про дітей, коли припекло /див. перший допис теми/.

дайош голосування!

zav: пропозицію відхилено. Принагідно догана за словоблуддя.

Развод бай жіночий організм)) Прийдецця завести кота і назвати його як сина...


Інколи є кохання а планів нема на нове життя нема, але воно всеодно якось стається, що тоді?


Та невже


їх тепер так називають

Повністю погоджуюсь. Нє, я не проти того, щоби взяти дитину з притулку, але своя дитина обов"язкова.


Фігасє...


Організуєш

Я й не казала про безнадійність. Може я просто вважаю дурістю з бухти-барахти народжувати дитину від кого-попало?

Якщо Бог пошле дитину, то буде так, а якшо ні то з радістю виховаю дитину з притутку

а з "притутком" чекатимеш на закінчення репродуктивного віку? тут тема про термінове розмноження, знаєш

ну так і я про те шо я постараюсь зробити дитину (з ким завжди знайдеться я думаю=) ), але якщо Господь не пошле, то тоді в притулок

це сумно, коли Господь посилає))


zav: не з'їжджаємо з теми! Релігію обговорюють в іншому розділі.

Та то хлопці роблять а не дівчата

ну то ясно шо не без допомоги))

і не кажи, на 14-тий раз хлопець може запідозрити що щось тут нечисто

чудова порада... ти мабуть в майбутньому теж так зробиш???

життя одне... нового/старого, репетиції/показового виступу... не буває!!! або ти живеш, кохаєш і "плануєш", або ти даремно тратиш час на страх, егоїзм і лінь, бо тобі краще думати шо "якось воно стається" аніж "все буде так як я захочу"

Авжеж, як співає Вакарчук "долю не зміниш - хіба вона змінить тебе"... якщо людина є у твому житті, то її неможливо викреслити з нього...

ну не зовсім, то я трохи метафорзнула