Переклав гуглом звідси
Час публікації: 14 липня 2008 р., 16:12

13 липня у Тель-авівському університеті професор Шломо Занд представив свою нову книгу «Як і коли з'явилася вигадка про єврейський народ?». У ній історик розвінчує міф про вигнання, обраність і повернення євреїв, стверджуючи, що єврейський народ є конгломератом представників варварських племен.

«Другого вигнання не було: іудеїв просто звернули спочатку в християнську, а потім в мусульманську віру. Вони пішли на це заради того, щоб залишитися на святій землі. Сучасним євреям міф про Вигнанні і Поверненні необхідний, щоб виправдати політичні амбіції сіоністської ідеї », - до такого основного висновку дійшов професор в ході проведеного ним наукового дослідження.


За твердженням Занда справжніми прямими нащадками іудеїв є палестинці.


«Я задався питанням: звідки у середньовічній Іспанії з'явилося таке величезне число євреїв? Я помітив, що Іспанія була завойована маврами і берберами. Одним з лідерів берберів був Дахия аль-Кахіна (співзвучно з івритських Коеном). Я прийшов до висновку, що бербери були обгіюренним плем'ям, чиї нащадки і наповнили всю Північну Африку », - відзначив професор в інтерв'ю газеті« Гаарец ».

Звідки ж взялися євреї Європи? Професор Занд заперечує наявність єдиного єврейського народу, розсіяного по всьому світу. Він ділить його на групи: «ідішеговорящее плем'я германців», «ладіноговорящіе франки», а основну групу європейських євреїв становлять, на думку Занда, що перейшли в іудаїзм хазари.

Підтвердження цієї теорії професор бачить в тому, що палестинські араби продовжують досі вважати Палестину святою землею і готові заради неї на самопожертву, на відміну від сучасних євреїв, які шукають лише «місце під сонцем», не маючи із землею Палестини історичного зв'язку.

Шломо Занд народився в 1946 році в австрійському місті Лінц. Два перші роки свого життя він провів у таборі біженців для євреїв в Німеччині. У 1948 році його батьки емігрували до Ізраїлю, де він виріс. Занд навчався в Тель-авівському університеті та Вищій школі соціальних наук у Парижі, де здобув вищу освіту в галузі історії.

Рефлексія з приводу тексту



Навіть якщо це твердження вірне, тобто, якщо біологічними нащадками іудеїв є палестинці, все-таки євреї залишаються нащадками іудаїзму. Але, що стосується єврейської нації, то, як і всі нації, вона сформувалась в останні сторіччя, і іудаїзм є лише одним з чинників формування цієї нації. Тобто, колишні іудеї та сучасні євреї є різними народами. Таким же чином різними народами є колишні еліни та сучасні греки, колишні римляни та сучасні італьянці, колишні руси та сучасні українці тощо. Немає таких націй, які були б такими ж як їхні предки. Подібною до ситуації євреїв є ситуація македонців, які проголосили себе нащадками древніх македонців і зробили своїм прапором зірку Александра Македонського, хоч вважаєтся, що за етнічним походженням вони є болгарами. Відтак, в формуванні нації завжди присутній елемент спекуляції.

Тему перенесено, оскільки вона доречніша в історичному розділі.

За етнічним походженням македонці є македонцями, але не нащадками тих давніх македонян. Казати що вони болгари - це неправильно і, може й ненароком, та все ж - дискримінаційно.
Відмінність між колишніми юдеями і сучасними євреями - значно більша, за відмінності між іншими наведеними тут парами, рознесеними в часі. І вона якісно інша. Бо сучасні греки італійці українці є прямими нащадками відповідно греків давніх, римлян, русинів, а в сучасних євреях, мабуть, більше крови германської, слов*янської, романської, іншої, ніж семітської. І мову вони не зберегли, в той час як в наведених парах нинішні мови є відображенням мов тодішніх їхніх предків на сучасність, і пронесено це відображення безперервно. Нинішній же штучний іврит - нажаль, навіть не іврит справжній, не кажучи вже про те що це не мова юдеїв (арамейська) до їхньої асиміляції арабами.
До питання доцільности мусолення тут саме поняття нації. Так здається, що особливо вразливі ладні розділяти й розділяти на фази це бідне націєтворення, і вигадувати фази, які ще й не наступили, заявляючи заспокоєно, шо нас взагалі ще немає. І відхрещувати всіх (а особливо українців) хто нині сутні від тих, хто жив колись. Шо вам це дає? До чого тут сучасна нація? А етноси там, племена тощо, не катять? Була ж мова, яка достовірно вказує, що це наші предки, більше й не треба. Хоча більше є. Воно все чітко показує на зв*язок з минулими поколіннями. Якщо хочете, то взагалі ніхто ніколи не виникав, бо завжди можна сказати про батька, діда і порівняти ту ж мову. І зміни не суперечать цій картині, а є властивістю цього процесу. А от постійні апеляції до питання виникнення саме націй, коли мова йде про процеси належні до етногенезу, лінгвістики - хибні, нагадують якусь закомплексованість і мені не зрозумілі.

Питання про націю виникає завжди. Неможливо говорити про євреїв, не говорячи про єврейську націю. Те ж саме стосується й українців і інших етносів. Не зрозумів, чому когось це питання лякає.

А Ребе Менахем Мендел Шнеєрсон мав то в носі - http://via-midgard.info/news/article/2074-...o-na-sever.html

Дуже цікаве посилання, в закладки однозначно. але чому така розумні жінка називається кацапським іменем. :о(

Я канєшно не сумніваюсь, шо придурків вистача серед всіх етносів, а те, що жидівська держава Ісра'ель, провадить фашистьску політику, і там "ізбранність" з відповідною поведінкою, зведені до рівня держ. політики як і в московії імпершовіністичне месіанство; фанатики, всілякі галемЕшені на цьому ґрунті, теж явище статистичне. Але в мене стійке враження, шо це пЕсав не отой реббе шмухендмухель, а який-небудь кремлівський папужка козявкін-прищенін. Шось тіпа "плана Даллєса". Шаблон: "Ми іх паімєєм жостко". Тіпа: гуртуймося славянє! Вакрук вілікай естесна.

Такі люди як автор цей самий Занд є ідейними нащадками тех самих євреїв-атеїстів що в нас робили жовтневий переворот (правда зараз вони вже звісно ступодово капіталісти).В силу своєї лютої нелюбові до власної національної віри такі люди намагаються заперечувати біблійне оповідання вже років з 200 але це лише гіпотези і традиційний погляд нічим за них не гірший.Достовірність сюжетної основи в Біблії( з Авраама починаючі) визнають і посьогодні чимало в т ч і відверто атеїстичних дослідників