Привіт!
чого я саме так назвав свою писанину?Не знаю...Це одночасно просто і якось по-науковому звучить.Одначе,хотілося б розповісти вам зовсім не про слово,як частину мови чи про шось подібне і розумне...Хотілося б викласти свою думку(і побачити ваші) про мешканців УКРАЇНИ та їхню говірку.Не про людей різних національностей,що проживають в нашій країні,а саме про "гордих" українців.
Але здається мені,шо гордість більша частина з нас давно загубила! Чи просто це відчуття пішло зовсім не в той бік,куди старалися направити наші,ще по-справжньому ГОРДІ предки!старалися всякі ж нашу націю заставити забути рідне слово вже багато раз!І НЕ ВИХОДИЛО! Загинуло за ту ідею не мало Справжніх Українців.І здавалося здобули ми то,про шо мріяли!Нарешті Україна-мати незалежна!(Усміхнувся згори,певно,дядько Богдан і стиснув у обіймах Тараса!)
Та був той день,здається,просто міражем!ТО йшо,шо звемся вже не совєтською республікою Україна,а просто Україною?Напевно ше й тепер багато хто вважає,шо іх адрєс нє дом і нє уліца,іх адрєс Савєцкій Саюз!
Та й російською мовою тепер модно чи круто говорити!А мене в рідному(українському!!!)місті часто хохлом називають!І шо ж буде далі?Вчора жіночка мені сказала:"Ой,я так здивована,шо ти такий молодий і розмовляєш українською мовою!"
Це ж як виходить,шо молоді шмаркачі,загубим рідну мову,бо нею розмовляти не "круто"?Та ж скоро неформалом будуть вважати того,хто знає і памятає ше українське слово?Шо робити таким як я?зібратися гуртом,вивчити рускій язик,а потім піти і дружно втопитися?
Пора вам всім перечитати підручник з історії України і набратися поваги!Якщо не до української мови,то хоча б до себе!
ПИШАЙТЕСЯ,ЛЮДЕ!
(не про таке життя своїх внуків мріяли наші прадіди!)

І вякому це "українському" місті тебе хохлом називають?

(Навряд чи Тарас з Богданом будуть обійматись: "Ой Богдане, Богданечку, якби була знала у колисці б задушила, під серцем приспала") Часто бачу як дівчата заставляють хлопців переходити на російську мову... Дуже дивно... Я з Франківська, тому таких проблем не бачу. Натомість бачу надмірну ворожість (переважно безпідставно) до ВСЬОГО російського. Вважаю, що потрібно врівноважити ці негативні явища... Пояснюються вони молодістю нації і її темпераментом... Надіємся на краще!!))

http://www.helios.lviv.ua/book/rozdil5.html

А я думаю,шо обійнялися б таки!але суть не в тому...я з Чернівців,теж Захід України,але ситуація тут зовсім інша,ніж в Франківську.
А чо ми маєм ставитися не вороже до російського?чи може маєм хоч трошки чогось доброго від того?як до нас,так ми до них!чи може не так?почитай їхні анекдоти про нас.завжди дурнями виставляють українців.хохлів так би мовити.Чи бидло з Хохляндії!а ми ж у відповідь тягнемся до них...

А,я бачу надмірну ворожість до українського.Здається пан живе тепер в Польщі.Як там ставляться до Росії?
ПЕ.ЕС.Молодість нації?Котрої?Здається ми старші за москалів!

Я з Кіровогращини. Я спілкуюсь у житті російською мовою... так склалося. Але українську мову я теж знаю і люблю. По-моєму, не варто ображати людей, що є нашими сусідами!. Адже ми всі словяни! Варто обєднатися проти тра*аних америкосів! це вони нам життя зас*али.

Браво,сер,браво!

я теж з Чернівців. до речі недавно купив якийсь сир прихожу додому дивлюся на назву-хохланд спочатку не догнав а потім поняв от скоти і подивився де виробляють той сир паганий і справді в якомусь селі під мосовією (до речі той сир не зїв))

Вважаю за доцільне продовжити цю важливу тему, хоча з моменту попереднього дописа пройшло майже два роки. Ображає, коли у себе вдома, тобто в рідній Україні "русскоязичнає насєлєніє" насміхається чи відверто ігнорує державну мову та ображає її носіїв. У одному з південних міст, де ми з друзями якось відпочивали, продавщиця вперто "не хотіла розуміти", чого від неї хочуть. Ми просили кілограм цукру, а вона вдавала, що не розуміє й вимагала "гаварітє на панятном язике". Тоді ми вказували їй на цінник, де було українською написано. Або ж морозиво. Я просила вершкове. Продавщиця відрубувала, що такого немає. Тоді я наполегливо показувала його у вітрині, де на упаковці була назва, звісно ж українською. І такі випадки повторювалися кожного дня.

оооооооо... рідна проблема... Одеса, Іллічівськ, і цим все сказано... Борюся, і буду боротися з злосними москвофілами! Проте хочу сказати що в кожному місті і в кожній країні є погані і хороші люди, просто в деяких місцях йде значне переважання однієї частини над іншою. Що ж, розумію, що я один не зроблю нічого для популяризації рідної мови, але надія вмирає останньою.. Слава Україні

Не плачте! адже існують теревені, і не тільки Теревені, а ще й інші... Гопи вимруть, разом зі своєю безграмотною пародією на фєню.

Щодо Чернівців - я провела у цьому місті 10 днів та мої спостереження щодо мови (мов) є доволі цікавими. Передусім повний фрістайл, кожен говорить як заманеться. І я не помічала переходу з однієї мови на іншу, всі спілкувалися між собою та якщо це було двома мовами, то одна особа розповідала по своєму, інша відповідала своєю мовою. Причому важко сказати, що одна особа говорить чистою українською, а інша чистою російською. Це була своєрідна мішанина суржику, діалектизмів та інших мов (не конче слов'янських). Але якихось образ я не помічала. Можливо, 10 днів це трохи за мало, щоб дійти таких висновків. Раз мене заохочували перейти на російську, але я відверто сказала, що я її не знаю, не розумію та не володію нею, й якщо комусь справді хочеться зі мною спілкуватися, то хай переходить на українську. І ця людина вміла перейти на українську (інша річ, що це не була чиста українська, а суржик). Це все залежить від того, скільки в когось самовпевненості.

бу га га, звісно це все змова клятих америкосів, і це вони крутят тупу російську попсу та шансон на наших радіостанціях, яка відповідно також впливає на мовлення молоді, а загалом по ситуації нема кого звинувачувати тільки нас самих.


одні вимруть ,прийдуть другі, потрібний потужний піар мови, культури та історії, всеохоплючий. непогано було б зняти патріотичні історичні фільми (блокбастери) адже сценаріїв в нашій історії безліч.

"Повний фрістайл" - так, згодна, є таке у нас.
А от - це де ти таке чула? Я собі зараз як уявила таку "картину"...

Саме у Чернівцях. Коли я мешкала у гуртожитку номер два та переважно ходила містом пішки (адже їздити маршрутками це просто жах , а до Чернівецького університету пішком приблизно годину треба іти) та прислухувалася до мови усіх, не тільки українців, але також нацменшин (а треба визнати, що у Чернівцях я їх помітила справді багато). І саме тоді така мішанина виходила та не все я могла зрозуміти... Можливо, що я випадково таке почула та це виняток, а не правило (я ж сказала, що це було лише 10 днів).

На Сумщині таких мовних проблем немає. Ось реакція різних осіб на розмову з ними українською мовою:

1. Мій друг (15 років) - дивується, потім (під час наступної зустрічі) намагається розмовляти тією ж мовою, що й я;
2. Одноліток (15 років, хвалько) - спочатку "гаварі па-русскі", потім (через 2-3 хв) нормальне ставлення і згода, що українська є кращою;
3. Мати (38 років, інтелігентка) - "Розмовляй тою, котрою тобі краще. Я не відчуваю дискомфорту" (переклад з моск.);
4. Продавчиня (~40 років) - дещо здивована, намагається розмовляти українською;
5. Вчителі (перев. 40-50 років) - розмовляють українською (правильність мовлення обернено пропорційна вікові). Вчитель української мови, що розмовляв до того суржиком ("вчительским", цебто з більшою долею української), починає мене виправляти, коли мовлю московитською.

Висновок: інтелігентна молодь більш схильна до вживання української, люди середьного віку - залежно від рівня інтелекту (обернено пропорційна залежність) та професії (медики найбільш схильні до московитської); люди похилого віку - від совєтізованости.

Отже, варто лише дати поштовх, і мовні питання на Сумщині (та в подібних до неї за мовною ситуацією регіонах) доволі швидко вирішаться.

Гуртожиток наших філологів?

Хвилин 40. Довгенько, але таки краще, ніж у переповнених маршрутках...

Справді багатенько. У нашому 6-му корпусі ти могла і мову румунів почути.
Але все ж аж такої мішанини, що нічого не зрозуміти, немає у нас.

Згадалася чомусь історія, яку розповідала дружина: у неї в групі навчається колишня студентка МАУП - тої самої, яку постійно хочуть закрити за антисемітизм. Вона казала, що це єдина навчальна установа, яку та знає, в якій студент при вступі підписує договір, серед пунктів якого є зобов"язання спілкуватись в стінах закладу виключно українською або англійською мовою.

Дмитро Донцов вірно зауважує, що наприкінці XVIII - на поч. XIX ст. коли помирали останні свідки Козацької Вольниці і Гетьманщини, відбувся перехід шляхом забуття і обдурювання українців, від Українців гордих і безстрашних, свободолюбивих і працелюбних, розумних і красивих до малоросів полюбляючих горілку й сало, лінивих і заздрісних, полохливих і покірних. Не можна їх ставити на одне місце.
Коли знову прокинуться забуті чесноти, тоді й воскресне Україна!


ми - слов'яни. А от у москалів і десятої долі слов'янської крові не віднайдеш! В моквах живе угро-фіно-тюркська народність! І досить вже вестись на міф про три братні народи...! розплющте очі!


великий + , красава!