Звертання на Ви існувало задовго до Петра, тут вказані приклади з давньоруських часів. Правда, історія звертання саме до батьків там не простежується, але воно стає зрозумілим, якщо врахувати, що в традиційному суспільстві у стосунках між членами сім'ї емоційно-особистісний компонент займав менш помітне місце, ніж у сучасному, натомість актуальнішим був статусно-рольовий компонент (діти звертались до батьків насамперед не як до близьких людей, а як до старших).

мене батьки навчили звертатися на "ти". І мої діти будуть звертатися до мене на "ти", мені так набагато приємніше. Не вважаю, що звертання "ти" чи "ви" якось відрізняється в плані поваги. Все залежить від того як навчили батьки. Не думаю,що ті, хто звертаються на "ви" менше хамлять ніж інщі))

Зазвичай звертаюся до батьків на "Ви" (в рідкісним випадках "тикаю", особливо коли дуже злий), бо мене так виховали. І не вважаю, що це якось мене віддаляє чи обмежує від батьків. Як на мене, то таке звертання цілком природнє.

коли звертаюсь до обох батьків одночасно, вважаю якось дико неграмотним тикати, адже це займенник однини

завжди говорила на "ти".так,якщо говориш на "ви"-це вияв поваги до батьків,але так привчили вже з самого дитинства,тож зараз я вже до мами на "ви" не скажу,бо звикла звертатись на "ти"..

я на "ти" і дитина буде казати тільки "ти"
"ви" то як до чужих людей, не уявляю що до мене моя дитина казатиме "ви"...брррр....

ну так...послати на три букви можна як на ти, так і на ви...справа ж не у цьому, і в такій купі думок ви не зрозуміли нічого..від чого вас морозить? від чого брррррр????? що вас виховували інакше від інших?

я не читала купу інших думок, я щойно прийшла на форум

я просто відповіла на питання в темі: чому я особисто вчу дитину казати "ти" - бо на ви - асоціація з чужими людьми
а морозить мене від думки що до мене дитина буде звертатися на "ви"

і так мене виховували інакше - мене вчили казати "ти" всім вдома, а от писати хамські приватні листи не вчили як дехто (не ви) пише мені через мій допис в цій темі
от така культура
то бачте ви мою думку не зрозуміли, буває ))

Повага від "ти" чи від "ви" не залежить) Це вже діло виховання і принципів. А ти чи ви це просто звертання,не думаю що воно має велике значення. Знаю багато прикладів коли дитина каже ви до батьків і вона набагато ближча з ними ніж навіть я зі своїми,котрим "ти"каю

Ну бачите, не читавши 10 сторінок, або хоча б декількох, інших користувачів чому вони звертаються на ВИ до батьків ви ображаєте їх отим своїм бррр. Коли я звертаюсь до мами на Ви мене не морозить, я не люблю її менше і це не заважає бути нам подружками, повірте

бо то справа звички
я звикла інкаше


ой, мама мія... моє особисте ставлення до цього питання вас ображає?
а мене ображає половина тем на форумі і що? давайте я буду всім і всюди про це писати?
зведемо толерантність до абсурду?

про що мова?

мене особисто - ні, мені пофіг Але мені цікаво читати думки форумлян чому вони це роблять, які звичаї у них в родині і чи від звертання залежить повага

от я і написала свою думку
а виявилося що така думка нецікава, когось ображає
про образу почуттів ви писали, а раптом вам стало пофіг
чудеса

я на "ти", у нас взагалі дуже дружні стосунки, за мамою чк подруги. імхо "ви" віддаляє близьких людей

мене теж шокувало ваше брррр...воно,як на мене, свідчить про те, шо ви або справді можете розуміти тільки близьких, або трохи закатегорично висловили своє фе....за те і коменти в репутації...
По темі вже писала - завжди говорила Ви, проте не тому, що чужі з мамою, а тому що звичка і виховання, до якого я абсолютно не привязую свою любов чи повагу.Чи ти, чи ви - то не має значення,як на мене.Головне - ЯК воно кажеться і з якими словами...

Скажіть, будь ласка, ті, хто звертається до батьків на "ви", яка в вас різниця з батьками у віці?

я от з батьками на ви бо їх двоє

я кажу на ти. в мене ще з дитинства якось до батьків- ти-і мама не заперечує. каже ,що коли я звертаюсь до неї на ти-вона почувається молодшою.

З дитинства говорив на -ти і ніхто не заперечував, отож зараз по-інакшому, мабуть, не можу. І взагалі вважаю, що коли дитина звертається на -ти, між ними
створюється ніби якийсь зв'язок, який робить їх ближчими один до одного.

Як ви кажете, коли молитесь? "Отче Наш, Ти...". Якщо ви Богу кажете на ти, то чому рідним батькам на Ви?

взагалі-то тим кому начхати на всі дописи крім свого,тим хто в танку і особоталановитим пояснюю: чому так? - сказано на всіх 11 сторінках попередніх. . Так навчили, різні життєві обставини, традиції і так далі

Які ще обставини?..
Краще скажіть: чому вчили викати батькам, якщо тикають Богу?

не провокуйте мене на офтоп. Про Бога в іншому розділі вже згадувалось чому саме так
Особисто нас ніхто не вчив. На маму на Ви на тата на ти

я до батьків звертаюся на "ти". в татовій родині прийнято на "Ви", тож до всіх йоо родичів "викаю". Але виросла я з маминою родиною. І досі щодня бачуся з мамини родичами. Для мене мамині мама і батько - "ти", а тітка і її чоловік - "ти" і на ім.я. Думаю, все залежить від сімейних звичаїв і традицій. Але судячи тенденцій, "ви" скоро стане архаїзмом.

Нажаль до своїх батьків я звертаюсь на ти... Виховання дається чути... хоча це з якого боку обійти! Давніше я пробував звертатись на "Ви" на що мої батьки влаштували скандал і попросили до них так не звертатись, бо такбимовити "Ми ще не є такі старі по відношенню до тебе що ти до нас на "ВИ" і тимбільше ми твоїбатьки, яких ти знаєш ше з часу коли ти народився"))) От так то... Можна критикувати цю відповідь... Моя думка - моїх батьків виховали на "Ти", а вони мене виховали... Та й я своїх на "Ти" по відношенню до себе буду виховувати... "Що б непочуватись старим" =)))

А чому на жаль? Хіба в цьому є щось погане? Особливо, коли самі батьки так хочуть.

де логіка?

а нашо? )))

zav: догана без занесення за порушення п. 2.5.

Взагалі-то сумніваюсь що традиція українська. Наскільки мені відомо,її запровадив цар Петро І

Зовсім не важливо, як звертатись. Адже часенько можна почути "та пішли ви...". Головне повага.

Частенько

До батьків так не звертаюсь і дітей до цього не буду примушувати.

Це один з багатьох випадків, коли звернення передається з покоління в покоління. В моїй сім'ї прийнято звертатись на "ти".

Я до своїх звертаюсь на "ти", бо так звикла і так мене виховували. А мій тато до своїх батьків і батьків моєї матері звертається виключно на "ви", навіть коли лається з ними

ти так батьків кличеш?

zav: сувора догана без занесення за порушення пп. 2.2, 2.5.

Думаю, що ВИ будує деякий бар"єр між дитиною та батьками, але ж вони мають бути, мають хоча б намагатися бути ліпшими друзями, а на ВИ з друзями говорити якось не дуже звично... Тому гадаю, що моя дитина мене на ВИ не буде кликати

Повірте на слово - нема ніякого бар"єру нормально ми з мамою на чатівки колись бігали і ніякої різниці ніхто не робив Та й зара - хоч на каток, хоч на гулянки. Головне - повага і любов

Ці слова тільки підтверджують мою думку про це.Я рахую,що з точки зору психології говорити до батьків на Ви в корні неправильно.Батьки,які вимагають від дитини звертання до них на Ви,потім часто задумуються,чого їх дитина від них віддаляється.А це все тому,що нас з дитинства вчили-до чужих і старших людей треба говорити на Ви.Тоді у дитини іде психологічна прив"язка: Ви-чужа людина,і повністю близькою з нею бути не можна.

ви психолог?

Батьки не вимагають! Вимагати щось може людина, яка щойно зарисувалась у чийомусь житті і не факт, що той вам це дозволить(вимагати). Батьки виховують дитину з пеоенок так, як вважають за потрібне, як можуть і як хочуть...

перш ніж писати такі бздури то хоча б з поваги до користувачів, що тут дописували, переглянули б хоча б пару сторінок попередніх дописів. дикунство повне

псіхолог, блін....

Ластівочко,нічого так відразу на людину нападати..
по-перше,людина відразу сказала що "Я рахую", не виривай фрази з контексту.
по-друге,сама не раз помічала,що діти які звертаються до батьків на "Ти" значно ближчі з ними,ніж ті що на "Ви".

Ластівочка,не хвилюйся ти так-нервові клітини не відновлюються.Це ж моя думка,а я по-моєму на форумі,де люди можуть висловити свою думку....Чи не так? Головою об стіну-нащо?

смайлик головою в стіну асоціюється з горохом до стіни просто страшно з такою психологією. Не те потрібно в дитині виховувати! І не має значення як дитина на вас казати, аби поважала і шанували, і щоб вам не було за неї соромно

Припиняємо флейм і провокації до флуду... Не варто накидатись з негативом на новеньких... І, врешті, справді, всі мають право на власну думку...

1. Ластівочка також має право на висловлення своє думки навіть коли вона не збігається з чиєюсь.

Ви помиляєтесь! А я знаю багато таких, що звертаються на ти і посилають на три сосни.
Підсумок вкотре: виховати потрібно повагу і любов, треба бути другом. Не всім це дано!

Думку по темі - звичайно, але не звинувачення у бздурах і дикунстві. Ще раз прошу припинити схожі випади..



По-темі: Якось писала, що до батьків говорю і звертаюсь на ВИ. Так, свого часу вони вимагали від нас з сестрою такого звертання. Було незвично і достатньо важко... Але зараз не бачу ніякої в тому проблеми чи віддаленості. Моя сестра говорить добатьків на ВИ, а її чоловік до своїх - на ти... Але прийняли рішення, що діти мають звертатись до них на ВИ..

Хоча, підтримуючи Ластівочку, скажу, що таки не раз бачила гірші відносини в сім"ях де на "ти" від тих де звертаються на "ви"... Стосунки в сім"ї, як на мене, грунтуються в основному не на принципі звертання "ви"/"ти", а є тільки їх складовою..

Для цього не треба бути психологом, адже зрозуміло, що коли в суспільстві прийнято звератися Ви до незнайомих або з надзвичаною повагою людей, а до друзів казати ти, то дитина, якщо від неї вимагати звертання Ви, не розумітиме, як це такі батьки можуть бути друзями? Поважним кимось - так, але ж до друзів Ви не кажуть... Так і нафіґа власну дитину збивати тим із пантелику?

На "Ви" за звичай кажуть до людини, яку поважають. Моя мама і до своєї найближчої подруги каже на "Ви" і це не робить їх недрузями.

не знаю...але коли син моєї однокласниці каже на свою бабусю на ТИ і приходить і тикає до моєї мами, то воно мене якось коробить.

Це ж ваша оосбиста вада, ви не знаходите?


Наврядчи трирічна дитина здатна до поваги. Радше до довіри, які саме звертанням Ви, призначеним до незнайомих людей, котрим довірять ніззя, ставиться під сумнів.

В мене немає вад - я ангел
Так, мені не подобається тикання дітей до дорослих і чужих дітей, особливо коли батьки на це не звертають уваги