ти головне, запам"ятай собі це, потім своїх по-моралізаторськи вишколиш, бажано ще до того,як навчаться говорити)))

Навряд чи дитина в три роки усвідомлено розуміє, що батьки невірно (чи вірно) вчать її чогось. Дитина в такому віці ще не опозиціонує.)

повага є."ви" - міф. но є "ти".

в плані?

Олеся сьогодні без пряніка. кому надо тот поняв.

На мою думку, звертання до батьків на "Ви" є звичайним пережитком минулого і на сьогоднішній день у цьому немає жодної доцільності.

я - пережиток минулого прикинь? Доцільним у сьогоднішнім дні є перш за все любов і повага

і це в сім.ю приносить, звісно ж, "ВИ"

Чим менший населений пункт ти повільніше там зникають пережитки минулого і приходить майбутнє. Любов та повагу потрібно виказувати вчинками, а не формальним "Ви".


"Ви" це всього лише формальність, головне вчинки. Можна зранку звернутись на "Ви", а ввечері матом послати, а можна звертатись на "ти" і ставитись краще ніж той хто звертається на "Ви"!

Звертання на "Ви" в сім'ї - це якась дикість, нмд, властива суспільствам, які нещодавно пережили тоталітарні (диктаторські) режими або під цими режимами перебувають.

Я, напр., із задоволенням сприймаю те, що мої діти кажуть мені "ти". Значить, вони здорові, тверезі, їм не двоїться (і не троїться) в очах.
А авторитет треба здобувати працею та піклуванням, а не дебільними вимогами.
Європа, та ж Польща дивиться на такі ситуації, як на дикунство.

серйозно? тепер я знатиму

напевно не Ви, і не Ти, а щось інше

та на нашому хуторі багато хто так каже і навіть не задумується наскільки це важливо для когось

Знаю чимало молодих людей, які до своїх батьків звертаються на "ви". Вони не з села і абсолютно сучасні та розвинені.
Щодо доцільності - кожен для себе сам визначає.


Мабуть кожна країна переживала різні режими. І що?


І в Росії молодь може сказати: "Ей ти, дєд, іді на ...!". Дійсно, таким "розвиненим" людям такі дикунські вимоги зайві. Та й хто від вас щось вимагає?

Камєнтатари вирішили, що "Ви" шанобливіше "ти", і водночас "ти" дружелюбніше" "Ви".
Наївність лякає.

Це не наївність. Всі люди рівноправні за Конституцією України. Тому пережитки на кшталт "Ми, Єкатєріна Хторая, царіца марская..." для багатьох начитаних батьків та дітей є смішними. "Ти" батькам - це насамперед ознака демократичних стосунків у сім'ї, а не давніх патріархальних-матріархальних...

Однак в селі ще за мого дитинства розглядали "тикання" батькам як прояв "розпусти". )))) Тіпа "пусти свиню (чи то пак дитину) під стіл..." Такі ото були колись прості люди. Кумедія з народом. )))))

Вона сама. Чи ви звідки узяли, що літери "ти" краще літер "ви"?
Визначення суті слово ґрунтується на загальному сприйнятті його носіями мови, тому очевидно, що при зміні сприйняття зміниться суть. Відповідно наївно доводити що одне сприйняття краще іншого, ібо в обох випадках діє виключно суб'єктивний чинник.

Я до батька на ти, що на сході більш, ніж поширено. Узагалі віддаю перевагу спілкуванню на ти, тому шукаю слушну нагоду відректися від викання з новими знайомими. Оце ВИ асоцієються у мене з якуюсь агресією. Мабуть, тому, що таким чином стараюся підкреслити віддаленість між мною та співрозмовником.

Існує психологія, історія, традиція для таких речей. Для назв "лох" чи"хохол" теж якісь там ніби різні чергування букв, - але ж хіба не важливо, що за ЦИМИ буквосполученнями криється?

Насмілюся ствердити, що з вуст дитини і за "ви", і за "ти" криється одне й те саме.

Раніше батьки дітям підгузники не міняли, бачили 2 години на день,тому і називали на "ви", тому що це була чужа людина, пам"ятаєте Аріну Родіоновну? Взагалі, у той час жінок вперед пропускали, а що зараз у метро твориться?

За часів Аріни Родіоновни і метро ще не було.....

Медіярував.
---- догана без занесення за п. 2.5.