Флуд видалено
П.С. Тільки не треба казати, яка я класна)))

Дещо про зміну прізвища (з Сімейного Кодексу) :




А ось це - набагато цікавіше:

http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=70

ПН: Олесько! Я забула сказати - ти КЛАСНА!!!

Ще трохи про обручки: http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=2125

1. Кому як зручно, це лише символ. Я ношу, і чоловік мій теж.
2. У ніякому разі! На мою думку, змушувати жінку змінити прізвище - це насильство...теж саме, що змушити людину змінити ім'я. Губиться частка свого "я". Взагалі, ця традиція патріархальна і є пережитком минулого.

Ми з чоловіком теж носимо.... Правда, віднедавна, зі срібла... Срібло для нас є більш комфортним... Золото у чоловіка окислюється, а мене "пече".. От і лежать наші золоті обручки, як реліквія....

Щодо зміни прізвища, як на мене, різні причини бувають... Є жінки, як наприклад я, які все життя мріють змінити прізвище своє на нове... Так складається.. А є навпаки, які гордяться своїм прізвищем батьківським і ні в якому разі не міняють його.....

А ще є такий варіянт, що жінка, яка досягнула житті багато ДО ШЛЮБУ, спеціально не змінює прізвище, щоб люди не плутались і ще багато всяких відмазок

Погоджуюсь, дійсно втрачається власне "я". Але буває, що дівчина не любить своє прізвище або не має родинного зв"язку, тоді вона з легкістю переходить на чуже прізвище.


От я дечого досягнула в житті. Мене знають по моєму прізвищу, тим більше, що воно відоме і по батькові, і по брату. А зараз змінити прізвище - це все одно, що почати життя з чистого аркуша...

В обох випадках кожен має право вибору, ніхто нікого не заставляє. Щодо мене:
1. Коли в мене буде обручка, я буду її носити Це така традиція. Чула, що обручка символізує добробут і щасливе життя подружжя.
2. Ще не вирішила, чи буду міняти прізвище, до мого в мене нема прив'язаності: може поміняю, а може і ні. Це звичайно патріархальна традиція, але двоє людей об'єднуються під одним прізвищем, щоб бути однією сім'єю.

Й таке буває...



Нажаль немає такої традиції, брати окреме третє прізвище, щоб нікому образливо не було
Хоча можна подвійне...

1)Обручку носити варто,але не вдома а "на людях" бо вдома більший ризик її якось пошкодити ато й загубити..
2)Комусь з 2 прізвище міняти треба,але мені своє-не хочеться..))

Обручку потрібно носити!
Я дивлюсь на руку, якщо обручка є, то я туди не лізу))
А якщо нема то і познайомитись не гріх)

Дуже зручно, не даремно її придумали.
На рахунок прізвища: звичайно приємно, якщо твоє візьмуть.

Обручку не ношу (шо ж я - враг свойому сексуальному здоров’ю ). Зняв її день на 4 піся першого одруження і з тих пір не олягаю. Тоді якраз саме через обручку у нас на виробництві (тоді ще підробляти доводилось) хлопцеві руку у станок затягло (зачепилась за вугол листа) і сильно валами покалічело............... тому відмазка в мене було 100 пудова..............

То вже мають вирішувати обоє молодят. В моєму випадку колишня дружина навіть після того як вдруге одружилась залишилась на моєму прізвиші і лише після народження дитини від другого чоловіка взяла подвійне............... Цікава тенденція з погляду на то (тьфу, тьфу, тьфу звичайно) якщо буде 3й, 4й, 5й і так далі шлюб - тоді прізвище точно в графу паспорта не поміститься .

я однозначно за подвійне прізвище

Доречі цікава тема! Я дуже не хочу коли-небудь змінювати прізвище, але дуже хочу заміж! І що ж робити?

1)собі чи чоловіку?
2)а дітям?


засилай сюди побільше фоток. кажуть спрацьовує

та я ж не в тому сенсі))))
просто для мене це справжня ділемма: свої бажання і примхи чи щастя коханої людини

Мені взагалі це не таке вагоме питання про прізвище тобто.. Хоча я своє люблю і тому напевно буду спочатку за подвійне, але якщо йому аж надто залежатиме, то нехай..
Щодо обручки то вона мені просто естетично подобається)

собі однозначно, а діти будуть на прізвищі чоловіка

Обручку носити буду, від чоловіка хотіла б того самого - на мою думку це повага до шлюбу і до мене взагалі (хіба б мій майбутній чоловік працював в таких умовах де обручка заважатиме). Поважаю старших чоловіків які носять обручку, не тільки заради "людського ока".

А щодо прізвища - мені всерівно. Думаю, що жінка повинна пишатися прізвищем чоловіка і носити його з гордістю. Проте звісно, якщо прізвище відоме, то його не варто змінювати. Все залежить від обставин і конкретної людини зокрема.

Обручка — символ, який підтверджує подружній статус. Купуючи обручки на весілля, ми не замислюємося над походженням і значенням цієї традиції. Насправді в обручки — багата історія з гарними легендами й безліччю відкриттів як наукових, так і життєвих.

Як давно з’явилися обручки, точно не встановлено, та їх виникнення пов’язують із Давнім Єгиптом. Тоді вони відігравали роль печатки, за допомогою якої фараони передавали свою владу та волю через державних представників. Згодом золоті обручки почали носити як прикрасу багаті єгиптянки, а срібні, бронзові, із скла або глини — менш заможні.

Першу обручку, згідно з давньогрецькою міфологією, носив за наказом Зевса Прометей як спогад про ті дні, коли був прикутий до скелі.

Обряд заручення вперше з’явився в римлян: наречений дарував батькам нареченої просту металеву обручку як символ зобов’язань і здатності утримувати наречену. Традиція ж одягати обручку під час заручин на палець нареченої тісно пов’язана зі звичаєм купувати жінку. Обручка була немов комерційним зобов’язанням, яке підтверджувало, що угода буде виконана. Крім того, давала знати іншим чоловікам, що ця жінка вже «не продається».

У євреїв обручка з’явилася на зміну звичаю вручати нареченій монетку як зобов’язання, що майбутній чоловік бере на себе фінансове утримання дружини.

Обручки з золота вперше з’явилися в єгиптян, які носили їх на безіменному пальці лівої руки, оскільки вірили, що саме від цього пальця прямо до серця веде «артерія любові».

Особливою силою наділяли обручки й давні римляни. Вони дарували своїм дружинам обручки, стилізовані під ключ, на знак того, що жінка береться розділяти з чоловіком усі обов’язки й допускається в управління домом як рівноправний партнер.

Церемонія заручення споконвічно була важливіша за саме весілля — просте завершення вдалих заручин. Тільки набагато пізніше, за часів християнства, обручка стало частиною весільного обряду.

У IX столітті Папа Римський Микола дозволив християнам використовувати обручки. Відтоді обручка стала означати не лише матеріальну угоду, а й служити символом вірності, сталості та любові.

Цікаво, що в XV столітті відповідно до церковного статуту при одруженні нареченому на знак його сили одягали залізну обручку, а нареченій на знак ніжності та цнотливості — золоту. Ще пізніше наречений отримував золоту обручку, а наречена — срібну.

За традицією, покупка обручок входить в обов’язок нареченого. Обручками вони стають лише після моменту заручення (чи то реєстрація шлюбу в загсі або вінчання), тому жодних суворих розпоряджень, яким має бути обручка сьогодні, немає.

Гарний переказ свідчить, що обручки після весілля слід носити, не знімаючи. Давні люди вірили, що «якщо охолоне обручка, охолоне й кохання».

Прикмети та сновидіння
Дивовижно, як багато в нашому житті змінює ця маленька річ — обручка. За легендою, Полікрат (софіст, який написав наприкінці дев’яностих років IV століття до н.е. памфлет «Обвинувачення Сократа»), виявивши в животі риби обручку, кинуту ним у море, вигукнув: «Чорт забирай, це ж моя обручка! А я вже відчув себе повністю вільним від своїх шлюбних зобов’язань. Мабуть, варто відмовитися від рибних страв, а обручку викинути свиням»...

Протягом багатьох століть обручці приписувалося майже містичне значення — впливати на долю подружньої пари. Існує безліч пов’язаних із цим прикмет. Приміром, втрата чи поломка обручки сприймається як провісник того, що укладений шлюб через якусь причину може бути зруйнований.

Упустити обручку до або під час вінчання також вважається поганою прикметою. Знімати її в деяких країнах можна лише після народження першої дитини.

Вважається, що якщо дати комусь поміряти свою обручку, то відбувається стороннє втручання у стосунки, і сім’я розпадеться.

Батьки можуть передавати свої обручки лише в тому випадку, якщо досвід їх сімейного життя позитивний. Якщо обручка передає досвід шлюбу, який розпався, від неї краще позбутися. А ось обручки з позитивним шлюбним досвідом варто берегти й передавати тій дитині, яка на це заслуговує. Оскільки людина, яка не гідна передачі хорошого досвіду, цю обручку загубить.

Якщо жінка бачить уві сні свою обручку яскравою і блискучою — це означає, що вона буде захищена від турбот і невірності.

Побачити обручку на руці друга чи інших людей означає, що ви не сприймете чиєїсь обіцянки занадто серйозно. Можливо, матимете недозволені радості.

Можна по-різному ставитися до пророкувань наших прародичок, але, намічаючи дату весілля, вони вірили, що вийти заміж у січні означає рано овдовіти; у лютому — жити в злагоді з чоловіком; у березні — жити на чужій стороні; у квітні — користуватися перемінним щастям; у травні — побачити зраду у власному домі; у червні — медовий місяць триватиме все життя; у липні — зберегти про свій шлюб кисло-солодкі спогади; у серпні — чоловік буде й коханим, і другом; у вересні — очікує тихе та спокійне життя; у жовтні — життя буде важким; у листопаді — дуже багатим; у грудні — зірки кохання із кожним роком горітимуть дедалі яскравіше.

Розповідь «обручки»
Психологи вважають, що обручка нерідко «видає» сімейні проблеми й часом може розповісти про основні особливості характеру свого власника не менше, ніж поглиблене психологічне тестування.

Сьогодні релігійне значення обручки, мабуть, у цілому втратило свій сенс: важко назвати священними узи, які, відповідно до статистики, розриває ледь не кожна друга подружня пара. Обмін обручками «на знак любові та вірності», швидше, уже просто ритуал. (Задля справедливості слід зазначити, що для щиро віруючих і богобоязливих людей обручка може бути символом подружньої вірності.)

За оцінками психологів, що базуються на результатах психодіагностичного тестування кількох сотень людей, обручка на чоловічій руці — це «легальна» прикраса, яка нерідко служить для того, щоб привернути до себе увагу. Саме висока потреба в увазі, визнанні та схваленні з боку інших людей є головною причиною, через яку переважна більшість чоловіків носить обручки. А як відомо, дана потреба властива людям, в яких досить виражені демонстративні риси характеру. Вони марнолюбні, небайдужі до похвали та компліментів, люблять лестощі. У справах, які вимагали планування і тривалого проведення єдиної лінії, не відрізняються надійністю і не часто домагаються великих успіхів. Нерідко прагнуть до особистого збагачення, не особливо перебірливі в засобах досягнення власних цілей.

Дуже рідко (у середньому в шести випадках із ста) чоловіки, які носять обручку, не мають демонстративних рис характеру. В усіх відомих таких випадках виражені такі особливості їх особистості: непевність у собі, у своїх силах, можливостях і здібностях. Вони не відрізняються самостійністю, їм потрібна підтримки інших людей. Особи подібного складу не прагнуть до лідерства та керівництва іншими людьми, як правило, не мають великих амбіцій, намагаються «не висуватися» й перебувати на других ролях не лише на роботі, а й у сімейному житті. Звичайно їм властива підвищена конформність, поступливість і покірність, схильність до компромісів, вони уважно, чуйно та доброзичливо ставляться до інших людей, прагнуть уникати конфліктів, добре уживаються в колективі. Основний мотив носіння обручки чоловіками з таким складом характеру, як вважають психологи, головним чином визначається потребою в психологічній підтримці. Особистості подібного типу самостверджуються і підвищують у такий спосіб свій соціальний статус. Людина немов каже сама собі: «У мене є дружина — близька людина, готова завжди прийти на допомогу», «Я маю сім’ю і нічим не гірша за інших».

Якщо запитати чоловіка, чому він носить обручку, то у відповіді, на перший погляд, буде важко розпізнати розглянуті вище мотиви. Це й зрозуміло, оскільки істинні мотиви поведінки людина рідко усвідомлює. У той самий час у наведених мотивуваннях просліджуються цілком певні закономірності, які розкривають особливості кожного з двох описаних чоловічих характерів.

Особистості з демонстративними рисами звичайно пояснюють носіння обручки в такий спосіб. Одні з них кажуть, що «так гарно» або «мені так більше подобається». Інші стверджують, що носять обручку на прохання (інколи дуже настійне) своїх дружин, не бажаючи конфліктувати через «дрібниці».

Чому дружини просять, а інколи й вимагають це від своїх чоловіків? Основна причина — ревнощі, страх конкуренції з боку інших представниць прекрасної статі. Очевидно, що одружений чоловік менш привабливий для інших жінок. Ревнощі ж у свою чергу, хоча часто й неусвідомлені, мають свої причини. Маючи високу емоційну чутливість і сприйняття, жінка відчуває «потенційну загрозу», прагне їй запобігти та убезпечити себе. Таке відчуття, підозра найвірогідніше виникає саме стосовно чоловіків, яким властиве марнославство. Адже, бажаючи привернути до себе увагу, вони завжди не тільки відкриті для контактів, а й постійно шукають їх. Крім того, вони не схильні до конфліктів, оскільки конфліктність блокувала б реалізацію потреби в увазі.

Чоловіки, у характері яких відсутні демонстративні риси, звичайно пояснюють носіння обручки в такий спосіб. Одні стверджують, що в їх оточенні так роблять усі і їм просто не хочеться особливо виділятися на загальному тлі. Інші кажуть: «Я одружений, а одружені чоловіки носять обручки». В обох випадках явно проглядається прагнення «бути як усі». А воно, у свою чергу, обумовлює наявність у характері чоловіка таких якостей, як відсутність вираженого честолюбства й потреби в самостійності та незалежності, конформізм.

Почувши подібну думку вперше, я відчула обурення і навіть якусь образу. Та через кілька днів, піймавши себе на тому, що уважно вивчаю руки всіх чоловіків і жінок, які зустрічаються, і пильно спостерігаю за тими, хто носить обручку, я подумала, що в цьому все-таки щось є. За результатами моїх спостережень, із десяти явно одружених чоловіків обручку носить лише один (хоча, можливо, причина в спеці). І цей один справді має риси, описані психологами.

А ось жінки носять обручку набагато частіше. Для жінки обручка є (за рідкісними виключенням) свідченням того, що вона одружена і має певний статус. Адже заміжня жінка в нас у країні в очах громадської думки як і раніше стоїть вище за незаміжню. Шлюб припускає наявність дітей, а жінка-мати в усіх народів шанується значно більше. Крім того, обручка служить деяким захистом від небажаних залицянь інших чоловіків. Не дивно тому, що жінки носять обручку значно частіше.

Набагато цікавіше, чому деякі одружені жінки не носять обручки. Головним чином тому, що їм не потрібно особливо підкреслювати свій соціальний статус, відчувають себе в шлюбі досить вільно й незалежно і, нехай несвідомо, шукають уваги інших чоловіків. Такі жінки не задовольняються лише традиційними ролями дружини, матері та господині, прагнуть до активного соціального життя. Жінки цього типу відрізняються підвищеним честолюбством, наполегливістю та цілеспрямованістю, прагненням домогтися успіху в житті.

Відсутність обручки в жінки досить часто свідчить і про наявність сімейних проблем. Як вважають, основна причина цього полягає в тому, що дотепер дуже широко поширені уявлення про дружину, як лише про домашню хазяйку і виховательку дітей, занадто повільно здають свої позиції. Вольова, енергійна та честолюбна представниця прекрасної статі, яка нерідко заробляє набагато більше за свого чоловіка, займає чільне становище в сім’ї, а її чоловікові надається другорядна роль. Природно, що зайнята на роботі жінка не може приділяти багато уваги домашньому господарству та сім’ї, і далеко не кожного чоловіка це влаштовує.

Медицина
У сучасному світі обручка — не тільки багатозначна емблема. Англійцю Діармунду Мулхеріну, професору медицини з міської лікарні в Бірмінгемі, вдалося довести, що золота обручка на пальці здатна запобігти артриту. Обстеживши 55 пацієнтів, які страждають на ревматоїдний артрит, професор Мулхерін дійшов сенсаційного висновку: у 30 чоловік, які постійно носять обручку, ознак захворювання на «окольцьованому» пальці не виявили, тоді як суглоби інших пальців уже були деформовані. Вчені поки що не знають точно, яким чином золото захищає суглоби, проте фактом є те, що ще давні люди застосовували його у вигляді ін’єкцій при лікуванні запалення суглобів. Як вважають лікарі, секрет полягає в тому, що золото через шкіру проникає в лімфатичні судини пальців і перешкоджає деформації суглобів.

А ось, на думку деяких інших учених, постійно носити обручки небезпечно для здоров’я, тому що на руках є безліч чутливих точок, пов’язаних із тими чи іншими органами. І якщо, приміром, не давати безіменному пальцю систематично відпочивати від тісних «обіймів» обручки, це може призвести до мастопатії, захворювань статевих органів або ендокринних залоз. Постійне носіння обручки на середньому пальці здатне викликати атеросклероз і радикуліт.

* * *
Носити чи не носити обручку — кожний вирішує сам для себе. Зрештою, це справді лише символ, хоча й дуже багатозначний. Набагато важливіше те, що, за ідеєю, він має уособлювати, — міцні сімейні стосунки, гармонію, порозуміння, любов і сталість.

ну таке.
обручку мабуть не носитиму. бо я їх не ношу в принципі - заважають.
якщо раптом носитиму - в жодному випадку не з золота. срібло. на крайняк - біле золото.

прізвище зміню, якщо до того часу не вступлю до аспірантури. якщо вступлю - вибачайте, поздняк мєтаться.

Цікава тема... Обручку носитиму, мабуть, хоча перстенів зараз не ношу ніяких - якось заважають вони мені... Мені дуже подобається, коли одружені люди носять обручки. Обоє. Тепер вони такі різноманітні, ті обручки, що по них можна конкретну пару впізнавати Хоча, знову ж таки, мені більше подобаються традиційні обручки. А от щодо прізвища... Навіть не знаю Не хочеться своє змінювати, а з іншого боку - не дуже гарно, якщо в чоловіка і дружини різні прізвища. А подвійні бувають надто громіздкими і немилозвучними. Діятиму залежно від ситуації Якщо дуже захоче, то зміню

от моя мама теж так думає. правда, ще мама вірить, що її свекруха- відьма.. і я б не сприймала маму серйозно, якби не знала свою бабку гг


додала?

в свого питалася, сказав, що якшо я захочу, то він він може й моє прізвище взяти.

хочу! хочу його прізвище! і для мене це не є патріархатом )))

плювала я на документацію )))
моя обручка буде з гравіюванням )))

пан досі так вважає ?

моє наче теж польске (на -ська) , а матиму російське. як би своє не подобалося- переживу )

да! мій коханий теж так вважає. і тому дуже хоче, щоб Я носила обручку ))))

плювала я на документацію )))
моя обручка буде з гравіюванням )))

та лаадно )))

теж так думаю. до того ж дуже рідко такі поєднання гарно звучать.

я думаю, що я теж довго не проношу.

завжди знала, шо ти сволАТЧ )))

якби ж тільки України

ну і?

Прізвище: Просто додала до свого його. Тепер в мене мідл нейм моє прізвище, а ласт нейм - його. Ну і тут не обов"язково завжди писати повністю ім"я, то буду посередині між моїм ім"ям і його прізвищем мати букву "G" (перша буква моєї фамілії).
Ну і обручки ми не носимо. Він не хоче носити, бо йому заважатиме, а я тоже думаю, а нашо? Тут спекотно і тільки буде перетискати палець. Ну то таке дурнувате виправдання з моєї сторони, бо хотілося б мені носити. Тому мабуть як візьмемо шлюб, то до того купимо обручки. Тоді й носитиму. А він собі як хоче.

А я б хотіла обручку все ж носити... Але зважаючи на те, що я перстенів не ношу, вона може мені заважати. То буду звикати)

А щодо майбутнього чоловіка, то вже хай робить, як схоче. Чому маю його до того змушувати?

1 на мою думку є обов’язковим, як символ укладеного шлюбу.

2 на мою думку не є обов’язковим.

а на яку хфамілію дітей записувати?

Не вдягаю обручку, шкода потім розпилювати.

Розпилювати? Це так вага стрімко зростає?

А я б відмінив каблучки. Замість них потрібно ввести клятву. Щодо тексту, загалом, най спеціалісти придумають. Але закінчуватись вона повинна словами совєтської військової присяги : "єслі я нарушу ету мою торжественную клятву, то пусть меня постігнєт суровая кара і всеобщєє прєзрєніе всех трудящіхся". Клятву повинні давати виключно жінки.

Саме про таку завжди мріяла хе-хе
А прізвище не поміняю після заміжжя,я собі так віришила